Хамовники: як дворянський район став найвартішим районом столиці

Квадратний метр житла в Хамовниках сьогодні коштує як автомобіль середнього класу. Але лише кілька сторіч тому тут жили ремесники, які ткали грубу тканину для царських потреб. Історія перетворення робітничої слободи в найпрестижніший район Москви читається як захоплюючий роман про те, як географія може повністю змінити долю місця.

• Хамовники отримали назву від ремесників-хамовників, які ткали грубу тканину «хам» для армії;
• У XVIII-XIX століттях район перетворився на дворянську усадебну зону завдяки близькості до Кремля;
• Тут жили Лев Толстой, Іван Тургенев, купці Морозови та інші відомості;
• Радянська влада перетворила особняки на комунальне житло, але престиж району зберігся;
• Сьогодні Хамовники — один з найвартіших районів не лише Москви, але й всієї Росії.

Від армійського сукна до дворянських гнізд

У XVI столітті цар Василь III вирішив, що армії потрібне якісне сукно. Для цього він поселив на лівому березі Москви-річки майстрів-ткачів, які виготовляли грубу, але міцну тканину під назвою «хам». Від сюди і походить назва — Хамовники, тобто «ткачі хама».

Ремесленна слобода процвітала майже два століття. Хамовники ткали не лише для армії, але й для царського двору. Їхні вироби цінувалися за практичність: матеріал виходив настільки міцним, що з нього шили паруси для флоту та упряж для коней.

Але до кінця XVII століття ткацтво в слободі почало приходити в упадок. Петро I переніс багато мануфактур в Петербург, а московські ремесники поступово розорювалися. Землі пустіли, ціни на них падали — і тоді підійшли перші покупці з дворянського сослов'я.

Фото з сайту: humus.livejournal.com

Толстой, Тургенев та інші сусіди

На початку XIX століття Хамовники стали улюбленим місцем московської аристократії. Причина була проста: район розташовувався досить близько до Кремля, щоб швидко дістатися до двору, але при цьому залишався тихим і зеленим.

Найвідоміший мешканець Хамовників — звісно, Лев Толстой. У 1882 році письменник купив дерев'яний особняк у Долгохамовничеському переулку (зараз це вулиця Льва Толстого). Тут він прожив 19 років і написав «Воскресіння», «Крейцерову сонату» та багато оповідань. Толстой так любив свій дім, що навіть взимку гуляв по саду в одній сорочці — сусіди вважали його чудаком.

Неподалік, на Остоженці, жив Іван Тургенев. Правда, його будинок до наших днів не зберігся, але сучасники згадували, що письменник влаштовував в своєму особняку літературні вечори, на які приходила вся московська інтелігенція.

Ще один колоритний сусід — промисловець Савва Морозов. Його особняк на Спиридоновці (формально це вже не Хамовники, але поруч) був побудований за проектом Федора Шехтеля і вважався одним з найкрасивіших у Москві. Морозов фінансував МХТ і був меценатом, але його любов до революціонерів в кінцевому підсумку призвела до загадкової смерті в Ніцці.

Фото з сайту: tolstoymuseum.ru

Аристократичний спосіб життя по-московськи

Життя в дворянських особняках Хамовників текло рівномірно і розкішно. На відміну від петербурзької аристократії, московські дворяни віддавали перевагу домашньому затишку європейському лоску.

Типовий день господині особняка починається з обходу господарства. Навіть у найбагатших домах держали курей, а іноді й корову — це вважалося не бідністю, а практичністю. Після сніданку — візити до сусідів, обов'язкові для підтримання світських зв'язків.

Особливу роль грали домашні салони. У Толстих по четвергам збиралися художники та музиканти. Софія Андріївна сама непогано грає на роялі, а Лев Миколайович любив акомпаніювати на гітарі, хоча робив це, за спогадами гостей, «з великим ентузіазмом, але менш ніж майстерністю».

Зимовими вечорами в особняках влаштовували домашні вистави. Ролі розподілялися між членами родини та близькими друзями. Декорації малювали самі, костюми шили домашні портні. Ці любительські постановки іноді виходили настільки успішними, що їх обговорювала вся Москва.

Купецьке золото та промислові династії

До кінця XIX століття в Хамовниках поселилися не лише дворяни, але й розбагатілі купці. Морозови, Мамонтови, Щукини — ці прізвища греміли по всій Росії.

Особняк Морозових на Подсосенському переулку досі вражає своїм масштабом. Будинок побудований у стилі московського модерну, з вежками, еркерами та кольоровими вазонами. Всередині були більярдна, домашній театр та зимовий сад із екзотичними рослинами.

Сім'я Щукиних прославилася не лише текстильним бізнесом, але й колекціонуванням. Сергій Щукин зібрав одну з найкращих у світі колекцій французьких імпресіоністів. У його особняку на Большой Знаменке (знову ж таки, поруч з Хамовниками) висіли картини Пікассо, Матісса, Ренуара. Після революції колекція була націоналізована і потрапила в Ермітаж та Пушкінський музей.

Купці не лише витрачали гроші на розкіш — вони активно займалися благодійністю. Морозови фінансували лікарні та школи, Мамонтови підтримували художників, Щукини утримували приют для сиріт.

Революційні бурі та радянська реальність

1917 рік кардинально змінив життя Хамовників. Дворянські та купецькі особняки були націоналізовані. Більшість перетворили на комунальні квартири, де в бувших бальних залах жили по кілька сімей.

Толстівський дім пощастило — його відразу перетворили в музей. А особняк Морозових розділили на 40 кімнат для робітничих сімей. У більшій бібліотеці розмістили дитячий сад, у зимовому саду — слюсарну майстерню.

Але навіть у радянські часи Хамовники зберігали особливий статус. Тут селили партійну номенклатуру, відомих письменників, артистів. У 1920-ті роки в районі жили Володимир Маяковський, Сергій Есенин, пізніше — Константин Симонов, Ілля Еренбург.

З'явилася навіть жартівлива поговорка: «У Хамовниках живуть два типи людей — ті, хто отримав квартиру за заслуги перед народом, і ті, хто ці заслуги ще не втратив». Престиж району виявився сильнішим за будь-які політичні потрясання.

Сучасна еліта та космічні ціни

Сучасні Хамовники — це територія, де квадратний метр житла коштує від 800 тисяч до півмільйона рублів. Для порівняння: за ці гроші можна купити трикімнатну квартиру в обласному центрі.

Що ж робить район настільки дорогим? По-перше, розташування. Звідси пішки до Кремля, до Красної площі, до головних театів і музеїв. По-друге, інфраструктура — поруч найкращі школи, клініки, ресторани. По-третє, історична аура, яка накопичувалася віками.

Сучасні мешканці Хамовників — це топ-менеджери великих компаній, успішні підприємці, зірки шоу-бізнесу. Багато хто купує тут квартири не для життя, а як інвестицію — ціни в районі ростуть швидше, ніж інфляція.

Правда, не обходиться без кур'єзів. У 2019 році в соцмережах активно обговорювали історію про те, як новий мешканець елітного будинку спробував встановити в під'їзді камери відеоспостереження, але сусіди виступили проти — виявилося, що серед них кілька людей, які вибирають зберігати анонімність.

Фото з сайту: mayak.travel

Хамовники пройшли шлях від ремесленної слободи до найвартішого району столиці за чотири століття. Тут переплелися епохи та долі, амбіції та трагедії. І сьогодні, гуляючи по тихим переулкам з їхніми особняками та палисадниками, все ще можна відчути дихання історії — тільки тепер воно коштує дуже й дуже дорого.

Обкладинка з сайту: humus.livejournal.com