Договір з дизайнером: важливі моменти та взаємні обов'язки

Тонна фотографій із портфоліо дизайнерів переглянута, дизайнер-виконавець обраний, з вартістю угоди досягнута, а що ж далі? Далі обов'язково підписуємо договір. На що звернути увагу як клієнту, так і дизайнеру під час підписання договору? Розповідає юрист Катерина Куссмауль.

Катерина Куссмауль – експерт юрист з досвідом роботи близько 15 років. Спеціалізується на правовій підтримці дизайнерів, архітекторів чи їхніх клієнтів. 1. Предмет договору

Як правило, на кожну дизайнерську послугу – проектування, авторський нагляд, комплектація – укладається окремий договір, оскільки у кожного такого договору свій режим виконання та оплати. Однак закон не забороняє об'єднати всі послуги в один договір і закріпити всі права та обов'язки в одному документі.

Оскільки робота дизайнера дуже індивідуальна, а законодавство не закріплює процедуру створення дизайну інтер'єру, то кожна послуга повинна бути описана в договорі максимально детально та повністю. З тексту договору має бути чітко зрозуміло, що таке, наприклад, комплектація об'єкта і що входить до цієї послуги. Крім того, він повинен містити детальний перелік послуг, робіт і креслень, що виконуються в рамках договору.

Найважливіший елемент договору на створення дизайн-проекту, на мою думку, це технічне завдання (іноді дизайнери називають його «бриф»). Оскільки саме технічне завдання є основою, «поручанням» клієнта, його вимогами до майбутнього інтер'єру.

Але парадокс полягає в тому, що часто бачення інтер'єру народжується у процесі самої роботи, і багато вимог замовника переглядаються та змінюються на наступних етапах.

Щоб уникнути конфлікту або непорозуміння в майбутньому, необхідно будь-яку таку зміну в технічному завданні фіксувати документально або відображати у переписці (але тільки в тому випадку, якщо можливість використання конкретних адрес електронної пошти для направлення повідомлень і зміни умов договору передбачена в тексті договору).

Нечітке та неконкретне технічне завдання, що складається з загальних питань, також може стати джерелом розбіжностей. Наприклад, на практиці суд визнав недоведеним факт передачі результату робіт, оскільки завдання було неконкретним і не було чітко зрозуміло, чи відповідає результат робіт технічному завданню.

Особливе значення слід приділити термінам у договорі. При цьому обоє сторони повинні відмовитися від установки мінімальних термінів.

Якщо ви дизайнер, подумайте, чи варто привлекати замовника скороченими термінами чи краще взяти запас на непередбачувані обставини. Пам'ятайте, що відповідальність за порушення термінів дуже серйозна – адже якщо ваш клієнт є фізична особа, то застосовуються штрафи, передбачені Законом про захист прав споживачів, а не норми про договірну відповідальність. Це стосується і проміжних термінів, якщо етапи ваших робіт також зафіксовані в договорі з вказівкою часу їхнього виконання.

Якщо ж ви замовник, врахуйте, що в зазначені терміни вам доведеться розглянути кілька варіантів перепланування та розстановки меблів, ескізів із концепцією майбутнього інтер'єру та зупинитися лише на одному з них. Ви впевнені, що вам буде достатньо часу для прийняття такого важливого рішення?

Щоб не затягувати процедури та уникнути порушень термінів, бажано прописати в договорі на проектування конкретні терміни узгодження замовником інтер'єрних рішень або передбачити призупинення робіт на час узгодження.

Що ж в кінцевому підсумку отримає замовник? Яким вимогам має відповідати дизайн-проект і які документи обов'язково має містити?

На жаль, конкретні вимоги до дизайн-проектів законодавством не встановлено, оскільки діяльність дизайнера має переважно творчий і авторський характер. ГОСТи та СНиПи, що регламентують проектну діяльність, стосуються переважно будівельного проектування і застосовуються найчастіше до суспільних приміщень.

Тому склад і якість дизайн-проекту визначається переважно домовленістю та угодами сторін, а не якимось встановленим нормами. Часто дизайнер надає клієнту зразок дизайн-проекту для розуміння того, що в ітоговому вигляді отримає замовник і у якому вигляді будуть передані оговорені креслення та документи.

Але в будь-якому разі при розробці планувальних рішень дизайнер повинен дотримуватися будівельних норм, що стосуються організації простору – місцеві законодавчі акти про переобладнання чи перепланування житлових і нежитлових приміщень, вимоги до приміщень, що містять газові прилади, особливості розміщення відопливних приладів і інші норми.

Цей пункт не завжди зустрічається в договорах, але його відсутність не означає, що дизайнер не турбується про захист своїх прав. Навпаки, якщо договором не передбачено передачу замовнику виключних (імовірних) прав на результат інтелектуальної діяльності – дизайн інтер'єру, то замовник не має права без згоди дизайнера розпоряджатися таким результатом, наприклад, відтворювати на інших об'єктах, змінювати чи дозволяти іншій особі використовувати проект, а має право лише здійснювати ремонтно-оглядові роботи за проектом у своїй квартира.

З розвитком інтернет-сервісів готових дизайн-проектів дизайнери почали рідше передавати замовнику виключні права на створений дизайн інтер'єру, залишаючи собі можливість повторної продажу проекта. Як правило, умова про передачу авторських прав впливає на вартість послуг дизайнера – вимога замовника повністю передати виключні права на дизайн інтер'єру та не копіювати його в інших замовниках може збільшити вартість проекту.

Тому буде справедливо і юридично правильно відразу в договорі визначити розподіл прав замовника та дизайнера щодо результату інтелектуальної діяльності дизайнера.