Циліндри, соти та таємниці: що приховує будинок Мельникова у московських вулицях

Уявіть, що ви гуляєте по тихим московських вулицях і раптово натикаєтесь на споруду, наче прилетілу з майбутнього. Ні, це не сценарій фантастичного фільму. Це справжній будинок, побудований майже сто років тому. Будинок Мельникова — справжня головоломка серед старовинних особняків Москви. Як він з'явився? Чому його форма така незвичайна? І що приховане за його стінами сьогодні?

Константин Мельников: архітектор-новатор

Перш ніж говорити про будинок, давайте познайомимося з його творцем. Константин Степанович Мельников народився в 1890 році в простій селянській родині. Незважаючи на скромне походження, він зміг отримати освіту і стати одним із найяскравіших архітекторів свого часу.

Мельников прославився своїми новаторськими проектами в 1920-х роках. Він створив відомий павільйон СРСР на Міжнародній виставці в Парижі, побудував кілька працівницьких клубів у Москві та гараж для автобусів на Новорязанській вулиці. Його роботи відзначалися сміливою формою та нестандартними рішеннями.

Але в 1930-х роках стиль Мельникова перестав відповідати офіційній лінії в архітектурі. Його перестали запросити на конкурси, а проекти відкидали. Саме тоді будинок-майстерня став для архітектора не лише житлом, а й укриттям, де він міг продовжувати творити.

Мрія з двох циліндрів: як виникла ідея будинку-НЛО

У 1927 році Мельников вирішив побудувати мрійний будинок для своєї родини. Але замість звичайного спорудження із чотирма стінами він придумав щось повністю безумне за тих часів — два циліндра, втиснуті один у одного.

Чому циліндри? Мельников вважав, що кругла форма економить матеріали та простір. А ще він хотів довести, що навіть у тісному московському переулку можна створити щось революційне.

Ще по темі:

• Будинок-яйце на вулиці Машкова: як живеться у найбільш округлому будинку Москви
• Будинок Зингера: як американські швейні машини захопили Невський проспект

Від ідеї до реальності: історія будівництва

Будівництво будинку почалося в 1927 році і тривало близько двох років. Це був непростий час для країни, і Мельникову довелось подолати багато перешкод.

Спочатку архітектору довелось довго здобовати дозвіл на будівництво. Власти ставилися до нестандартного проекту з підозрою. Але Мельников був наполегливим, і нарешті отримав ділянку в Кривоарбатському переулку.

Будівництво велося переважно вручну. Мельников сам керував процесом, часто залізаючи на ліси й показуючи працівникам, як і що робити. Він використовував новаторські для того часу технології, наприклад, збірні дерев'яні конструкції для опалубки бетону.

Вікна-соти та кімнати-трансформери: всередині будинку майбутнього

Якщо ззовні будинок вражає формою, то всередині він вражає не менше. Мельников придумав незвичайну планувку: у будинку майже немає прямих кутів, а кімнати можна легко трансформувати.

Головна особливість — вікна-соти. У будинку кілька десятків таких вікон, і вони створюють дивовижну гру світла всередині. Дочка архітектора пам'ятала, як батько казав: «У моєму будинку завжди сонце, навіть коли його немає на вулиці».

А ще у будинку була своя система вентиляції та опалення, продумана до мінімального деталізації. Літом прохолодно, зимою тепло — і це без сучасних кондиціонерів!

Матеріали та конструкція: секрети міцності

Будинок Мельникова — це не лише незвичайна форма, а й унікальне інженерне рішення. Стіни будинку зроблені з цегли, але без використання металевої арматури. Замість цього Мельников застосував особливу систему цегляної кладки, яка забезпечила міцність конструкції.

Для утеплення стін використовувався коксовий шлак — відхід металургійного виробництва. Це було економічне та ефективне рішення.

Перекриття в будинку дерев'яні, що було типово для того часу. Але Мельников використовував особливу конструкцію балок, яка дозволила створити великі вільні простори всередині будинку.

Відомі шестикутні вікна зроблені з дерева. Їхня форма не лише естетична, але і функціональна — вона дозволяє рівномірно розподілити навантаження на стіни.

Внутрішній світ циліндрів: планування та комунікації

Будинок складається з трьох поверхів. На першому поверсі розташована просторий гостьовий приміщення, кухня та столова. На другому — спальні. Цікаво, що Мельников спроектував для себе і дружини дві окремі спальні, з'єднані загальною терасою. Третій поверх — це робочий простір архітектора, велика світла майстерня.

Одна з найцікавіших особливостей будинку — це можливість трансформації простору. Мельников спроектував систему рухомих перегородок, які дозволяли змінювати планування в залежності від потреб сім'ї.

Для свого часу будинок був обладнаний дуже прогресивно. Тут була центральна система опалення, продумана природна вентиляція, водопровід та каналізація, електрика.

Від житлового будинку до музею: подорож через час

Будинок Мельникова прожив багато подій. Спочатку це був просто житловий будинок для сім'ї архітектора. Тут виростали його діти, тут він працював над новими проектами.

У 1930-х роках Мельников потрапив у несприятливість у влади. Його новаторські ідеї не вписувалися в офіційну архітектуру того часу. Будинок став для нього укриттям і майстернею, де він продовжив творити, незважаючи на заборони.

Після смерті архітектора в 1974 році будинок не опустів. Тут жив його син, художник Віктор Мельников. Він зберігав будинок у тому вигляді, яким його задумав батько.

Боротьба за спадщину: як будинок став музеєм

Важливу роль у збереженні будинку зіграли дочка архітектора, Людмила Мельникова. Після смерті батька вона активно боролася за те, щоб будинок отримав статус пам'ятника архітектури. Завдяки її зусиллям і підтримці громадськості, у 1988 році будинок Мельникова був визнаний об'єктом культурної спадщини.

Але шлях до перетворення будинку в музей був довгим. Лише в 2014 році, після багаторічних спорів і судових розглядувань, будинок нарешті став музеєм. Тепер кожен може побачити це чудо архітектури зсередини. Правда, потрапити туди непросто — екскурсії проводяться лише для невеликих груп, щоб зберегти хрупку атмосферу будинку.

Таємниці та легенди бетонних циліндрів

А ось що точно не легенда — це акустика будинку. Завдяки циліндричній формі, у ньому створюється незвичайний ефект: шепот з одного кінця кімнати чудово чути на іншому. Уявіть, як було дітям Мельникова — жодних секретів від батьків!

Ще одна цікава деталь — колір будинку. Зараз він сірий, але спочатку Мельников хотів покрасити його у яскраво жовтий колір. Уявляєте, як би він виділявся серед інших споруд?

Будинок, який вижив проти всіх

Історія будинку Мельникова — це історія виживання. У радянський час його хотіли знести, вважаючи «формалістичним надміром». Потім було час, коли будинок повільно руйнувався через відсутність ремонту.

Але будинок витримав. У багатьох частині завдяки сім'ї Мельникова та ентузіастам, які боролися за його збереження.

Сьогодні будинок Мельникова — об'єкт культурної спадщини Росії. Він входить у список споруд світу, яким грозить знищення. Але тепер йому не грозить знос — скоріше, виклик у збереженні його для майбутніх поколінь.

Цей будинок — не просто пам'ятник архітектури. Це живе втілення ідей, які до сих пір здаються футуристичними. Наша задача — зберегти не лише стіни, а й дух цього місця.

Будинок Мельникова сьогодні: місце паломництва архітекторів

Сьогодні будинок Мельникова — справжня Мекка для архітекторів з усього світу. Сюди приїжджають, щоб побачити, як прості геометричні форми можуть створити щось надзвичайне.

Але будинок цікавий не лише спеціалістам. Звичайні відвідувачі теж у захваті. Багато хто каже, що побувавши тут, починає дивитися на простір навколо себе інакше.

Будинок Мельникова — це не просто стара споруда. Це символ того, як одна смілива ідея може пережити свій час і продовжувати вдохновляти людей через десятиліття. І хто знає, можливо, гуляючи по московських вулицях і дивлячись на цей дивний будинок, хтось із нас теж вирішить воплотити у життя свою найбезумнішу мрію?

Обкладинка: mosproektkompleks.ru