There can be your advertisement

300x150

Утеплення стін

Ця стаття також доступна на наступних мовах:🇺🇸🇷🇺🇫🇷🇩🇪🇪🇸🇵🇱🇨🇳

Тенденції до підвищення енергоефективності будівель і споруд як при новому будівництві, так і при реконструкції стають все більш поширеними і популярними серед замовників, підрядників і проектувальників. Причина одна — вартість енергоносія. У статті розглядаються питання, пов’язані з утепленням такого конструктивного елемента будівлі, як огорожна конструкція або просто — стіна.

Способів утеплення стін досить багато, розділимо їх умовно на дві групи: утеплення під час будівництва об’єкта і доутеплення під час експлуатації будівлі.

Способи утеплення стін під час нового будівництва

З точки зору будівельної фізики, найбільш правильним рішенням є розміщення теплоізоляційного матеріалу зовні несучої стіни. У цьому випадку точка роси буде виведена в масив теплоізоляції, і несуча стіна завжди залишатиметься сухою. Нагадаємо, що «точка роси» — це місце в конструкції стіни, де теплий повітря, що проникає в стіну з приміщення, охолоджується до такої міри, що більше не може містити в собі воду у вигляді пари і починає конденсуватися краплями води. Точка роси — косвена причина промерзання стін, утворення грибка, плісняві та ін.

\"\"

Спосіб №1. Улаштування вентильованого фасаду.

На несучу стіну монтується кронштейни (Г- або П-подібного перетину), на які, в свою чергу, кріпляться вертикальні та горизонтальні орієнтувальні елементи (підсистема). Під орієнтувальні елементи — шар теплоізоляції від 50 до 200 мм залежно від географії будівлі, її призначення та температурного режиму всередині приміщення. На підсистему монтується облицювання: керамограніт, фіброцементні плити, сайдинг і т.п. — варіантів багато. Принцип роботи такої конструкції полягає в тому, що точка роси виведена в масив мінеральної вати (ізоляції), і утворюваний там конденсат видаляється шляхом руху повітряних мас під облицюванням зі швидкістю 2–4 м/с.

Спосіб №2. Улаштування штукатурного фасаду.

На несучу стіну спочатку приклеюється на цементний клей теплоізоляційний матеріал (мінеральна вата або полістирольний пенопласт). Через добу приклеений матеріал додатково кріпиться до стіни тарельчастими дюбелями та грунтується цементним клейовим складом. Після цього наноситься шар грунтовки, знову клей, шар армують стеклосіткою з осередком 3–4 мм і поверх цього шару наноситься декоративне покриття — як правило, це штукатурка, пофарбована в масі.

Спосіб №3. Утеплення тришарової кладки.

Цей спосіб найбільш поширений у сучасних будинках, побудованих із цегли. Роль внутрішньої версти (стіни) тут часто виконує газосилікатний блок або пінобетон. Роль зовнішньої версти — облицювальна цегла. Між двома цими матеріалами прокладається мінеральна вата або полістирольний пенопласт. Ця конструкція дуже поширена, хоча досить спірна з точки зору відповідності основному закону будівельної фізики, що стверджує, що кожен наступний шар багатошарової конструкції має бути більш паропроникним, ніж попередній. У випадку з мінеральною ватою в кладці цей закон виконується, а в разі застосування ПСБС — порушується, що може стати причиною промерзання і надмірних тепловтрат при накопиченні надлишку в Fe в стіні.

Способи утеплення стін під час реконструкції

Тут будівельний «арсенал» значно бідніший, ніж під час нового будівництва. Причин для цього багато — не завжди можна затягнути фасад діючої будівлі в каркас лісів, не завжди можна «анкеритися» в стару стіну (актуально для всіх видів навісних фасадних систем) і т.п. Що ж залишається? Варіантів кілька.

Спосіб №1. Будь-яка зовнішня навісна система.

Спробувати використовувати системи штукатурного або навісного вентильованого фасаду, якщо ситуація це дозволяє. За співвідношенням ціна/рівень енергоефективності кращого рішення просто не знайти. Для старих і непрочних стін можливим рішенням питання кріплення теплоізоляції та облицювання може стати хімічний анкер. Якщо ж через вказані вище причини виконати навісний фасад неможливо, то йдемо далі.

Спосіб №2. Задувна вата.

Актуально для шарових стін. У внутрішній або зовнішній версті вирізається отвір діаметром близько 25 см, в який вставляється шланг, по якому під тиском подається здрібнене волокно скляної вати, рівномірно заповнююче увесь простір всередині стіни. Ця технологія прийшла до нас із Західної Європи та Канади, де заробила заслужену любов серед замовників утеплення будівель завдяки відмінним показникам термічного опору конструкції.

Спосіб №3. Утеплення зсередини приміщення.

Звертатися до нього потрібно тільки тоді, коли всі інші варіанти не реалізуються. Відразу треба сказати, що утеплена стіна зсередини різко втрачає в своєму терміні служби, оскільки повністю промерзає і починає проходити цикли «заморожування-розморожування», іншими словами штучно старіє. При цьому мінеральна вата повинна бути тщательно пароізольована спеціальною мембраною з боку приміщення, інакше в ній буде відбуватися накопичення вологи.

Вибір теплоізоляційного матеріалу

Для ненавантажених конструкцій (каркасні будівлі і т.п.) рекомендують застосовувати легкі, еластичні та пружні плити із скляного, або базальтового волокна. Якщо конструкція піддається вітровим і іншим видам навантажень (усі навісні фасади), то застосовувані матеріали повинні бути достатньо жорсткими, виключати емісію (видування) волокна і мати гарні показники на розрив, перпендикулярно лицевим поверхням.