There can be your advertisement

300x150

Фундамент: основні види та способи закладки

Ця стаття також доступна на наступних мовах:🇺🇸🇷🇺🇫🇷🇩🇪🇪🇸🇵🇱🇨🇳

Фундамент є головною опорою конструкції будь-якого будівництва. Якісна опора запобігає перекосу стін і осіданню будівлі. Види, глибина, армування, способи заливки фундаменту залежать від типу ґрунту, площі будівництва, кліматичних умов ділянки і багатьох інших факторів.

Види фундаментів

У сучасному будівництві використовуються такі фундаменти:

  • лінійні,
  • свайові,
  • сплошні,
  • стовпчасті.

Лінійний фундамент — це монолітна конструкція з бетону, залита по периметру будівлі та під несучими стінами. Він надійний і досить простий у виконанні, тому вважається універсальним. Найчастіше заливка лінійного фундаменту виконується в опалубку з арматурою.

Свайовий фундамент передбачає використання стовпів з залізобетону (свай). Їх забивають у землю або наростають бетонною сумішшю. Використовується при будівництві на нестійких ґрунтах великих будівель. З його допомогою навантаження від несучих конструкцій передається в нижні шари ґрунту.

\"\"

Сплошний (плитний, плаваючий) фундамент — це масивна залізобетонна основа під усією площею будівлі. Через великий витрати арматури та бетону вартість такого фундаменту дуже висока. Тому використовується він при будівництві невеликих невисоких будинків. Підходить для ґрунтів всіх видів і добре вирівнює всі переміщення ґрунту. Крім того, плита фундаменту може служити основою для підлоги.

Стовпчастий фундамент — це набір стовпів-опор, які розташовані в кутах майбутньої будівлі та в місцях максимальної навантаження на перекриття. Стовпи можуть бути бетонними, цементними, цегляними або металевими. Дешевизна та простота такого виду фундаменту визначили його застосування при будівництві будинків каркасного типу та дерев'яних споруд.

Армування фундаменту

Арматура в основі фундаменту збільшує несучу здатність бетону. Найчастіше використовуються два способи армування: горизонтальне та вертикальне.

Горизонтальне армування передбачає аналогічне розташування металевих прутів. Це компенсує тиск на фундамент, що виникає при неоднорідності навантажень, а також пучіння ґрунту через морози.

Вертикальне армування можна використовувати як основне — при виготовленні стовпчастих фундаментів, а також як додаткове до горизонтального — у випадках, коли стіни фундаменту утворюють підвал або цокольний поверх.

Як основна арматура для фундаменту використовуються прутки діаметром 10–16 мм, зв’язані тоншими — від 8 до 10 мм. З’єднувати їх можна за допомогою електродугової зварки або перев’язочної дроту (діаметр 3–4 мм). Важливо правильно підготувати арматуру: корозійне та жирове покриття на ній послабить якість зчеплення з бетоном.

Глибина закладення фундаменту

На глибину фундаменту впливають:

  • характер ґрунтів;
  • рівень ґрунтових вод;
  • капітальність будівлі;
  • глибина промерзання;
  • конструктивні особливості об’єкту (наявність примикаючих фундаментів, підвалу тощо).

Найменшою глибиною фундаментів вважають глибину в 0,5 метра від поверхні планування — за умови, що ґрунт складається з крупних, середніх або гравілістих пісків. У інших випадках, як правило, фундамент закладається нижче глибини промерзання ґрунту, але не менше 0,7 метра. При цьому як перший шар для фундаменту слід використовувати тщательно утрамбовану підкладку з піску, щебеню або гравію.

Як правильно залити фундамент

Визначивши глибину закладки фундаменту, виривши траншею та укладши підкладку, слід встановити опалубку — зібрані в ряд дошки, закріплені за допомогою підпорок. Встановивши в опалубці каркас з арматури, можна приступати до підготовки бетонної суміші.

Зазвичай для цього використовується бетон М-200, щебень середньої зернистості або очищений пісок. Спочатку тісно перемішують бетон із піском у співвідношенні 1:3, після чого додають воду у співвідношенні 1:0,681. Звісно, змішувати все це краще всередині бетономішалки.

При професійній закладці бетону суміш заливається цілком відразу. Якщо мова йде про будівництво власними руками, зробити це не вдасться. Багато простіше буде заливати бетон частинами. Існує два варіанти:

  • здійснювати заливку горизонтальними шарами по всій площі опалубки. Важливо, щоб шари були не дуже тонкими і їх межа не збігала з горизонтальною лінією каркаса з арматури;
  • заливати окремими частинами, але на повну висоту опалубки. Для цього слід підготувати дерев’яні перегородки, які будуть обмежувати заливані ділянки. Встановлювати їх слід під кутом 45 градусів — це забезпечить створення більш міцних нахилених швів.

Поки бетон застигає, слід прийняти ряд заходів:

  • Видалити повітря з бетону — проткнути свіжезалитий розчин прутом арматури кожен сантиметр.
  • Огородити бетон від сонячного світла, накривши рубероїдом або плінкою.
  • Поливати поверхню для рівномірного засихання: перші три дні — кожні чотири години, а з третього дня по восьмий — всього три рази на день.

Зрілість фундаменту триває 28 днів.

Як вивести нуль на фундаменті

Виведення фундаменту під нуль означає розташування всіх точок його поверхні на одному горизонтальному рівні. Найефективніше робити це під час заливки бетону.

У принципі, якісно залитий бетон сам по собі дає нульовий рівень. Але якщо виникла необхідність у корекції, слід вбити мінімум чотири маяки, розташовані по кутах фундаменту. Як маяки можна використовувати довгі прутки або колья. Відмірявши нуль за допомогою рівня і поставивши відповідні позначки на кольях, потрібно закріпити на них шпагат за позначками. Це і буде орієнтир для подальших корекційних дій.

Це далеко не єдиний, але досить простий спосіб.