Міфи чи правда: таємниці найдивніших будинків Москви

Від будинків-кораблів до будівель-візьмів — Москва повна архітектурних загадок, які оточені неймовірними легендами. Кажуть, що будинок Наркомфіна пересунули за одну ніч, «Лебідь» побудували як комуністичну утопію, а плоский будинок на Таганці — оптична ілюзія. Що з цього правда, а що — міф? Розбираємо найзахопливіші історії про незвичайні будівлі столиці та відокремлюємо факти від вигадок.

Головне зі статті:

• Будинок на Тверській дійсно пересунули на 40 метрів за одну ніч без виселення мешканців — правда;
• «Лебідь» на Ленінградському проспекті проектували як будинок майбутнього з повним обслуговуванням — правда;
• Плоский будинок на Таганці виглядає двовимірним лише з певного ракурсу — правда;
• У будинку з тваринами на Чистих прудах живуть міфічні істоти — міф, це звичайні барельєфи;
• Саввінське подвір’я побудовано «вгору дном» спеціально — частково міф.

МІФ АБО ПРАВДА: Будинок пересунули за одну ніч разом із мешканцями

ПРАВДА. Це одна з найнеймовірніших, але документально підтверджених історій радянської Москви. Будинок №20 на Тверській дійсно пересунули на 40 метрів за одну ніч у 1939 році, причому мешканці навіть не прокинулися!

Будинок купця Митрофана Шкарина, побудований у неоруському стилі на початку XX століття, заважав розширенню головної вулиці столиці. Замість знесення влади прийняли безпрецедентне рішення — пересунути будівлю.

Операцію провели інженери під керівництвом Олександра Дембського. Будинок підняли на катки і за 2,5 години перемістили на нове місце. Усі комунікації — газ, електрика, телефон — працювали без перебоїв. Мешканці дізналися про «переїзд» лише вранці, коли побачили інший вид з вікон.

Цей архітектурний пам’ятник з елементами модерну та бароко стоїть на новому місці досі і служить прикладом радянської інженерної думки.

Фото з сайту: mos.ru МІФ АБО ПРАВДА: «Лебідь» — це комуністична утопія в панелях

ПРАВДА. Житловий комплекс «Лебідь» на Ленінградському шосе дійсно був спробою створити ідеальний будинок майбутнього за комуністичними канонами.

Архітектор Андрій Мейерсон у 1967–1973 роках спроектував чотири 16-поверхові будівлі на загальному стилобаті — платформі, де розмістилися всі необхідні для життя служби. Усередині комплексу були магазини, дитячий садок, хімчистка, пральня, медкабінет, бібліотека, спортзал і навіть парикмахерська.

Ідея була революційною: мешканці отримували «будинок з обслуговуванням», де можна було жити, не виходячи назовні. Це був експеримент зі створення нового способу життя — колективного та максимально зручного.

За проект «Лебедя» Мейерсон отримав Гран-прі французької архітектурної виставки. Але експеримент виявився занадто дорогим для масового будівництва, і ідея міста-будинку не отримала розвитку.

Фото з сайту: imgbolt.ru МІФ АБО ПРАВДА: Будинок на Таганці існує лише з однієї сторони

ПРАВДА І МІФ ВІДОМУЧАСНО. Знаменитий «плоский будинок» на Таганці дійсно виглядає двовимірним, але це оптична ілюзія.

Будівля 1914 року побудови має звичайну об’ємну форму, але завдяки зсунутому куту з певного ракурсу виглядає як декорація до вистави. Така форма виникла не випадково — власник хотів максимально ефективно використати земельну ділянку незвичайної трикутної форми.

До революції будівля використовувалася як прибутковий будинок. Її архітектор зумів створити повноцінні квартири навіть у найвужчій частині будівлі. Секрет у тому, що приміщення розташовані не лише по фасаду, але й у глибині будинку.

Міф про «ніснуючий будинок» виник через те, що багато москвичів бачили будівлю лише з Таганської площі, де вона дійсно виглядає плоскою.

Фото: Тайний фотограф Москви МІФ АБО ПРАВДА: У будинку з тваринами живуть міфічні істоти

МІФ. Будинок на Чистопрудному бульварі з барельєфами тварин оточений міськими легендами, але містичності в них немає.

П’ятиповерхова будівля 1908–1909 років увінчується зображеннями реальних і міфічних тварин: левів, слонів, драконів, єдинорогів. Декор створив Сергій Вашков, учень Віктора Васнецова, у російському стилі.

Будинок будувався на пожертвування купців Олов’яницьких для церкви Троїці на Грязях. Частина квартир надавалася потребуючим прихожанам безкоштовно, решту здавали.

Легенди про «живих» тварин виникли через якісну роботу скульптора — барельєфи дійсно виглядають дуже реалістично. Але ніяких містичних подій з будинком не пов’язано, це звичайний житловий будинок з незвичайним декором.

Фото з сайту: wikipedia.org МІФ АБО ПРАВДА: Саввінське подвір’я побудовано «вгору дном»

ЧАСТИННО МІФ. Саввінське подвір’я на Тверській дійсно виглядає «перевернутим», але це не архітектурний каприз.

Будівля 1907 року побудови має незвичайну конструкцію: вузький перший поверх і розширюються вгору поверхів. Таке рішення було продиктоване економією місця на дорогоцінній земельній ділянці в центрі Москви.

Архітектори Микола Жуков і Борис Шнауберт спроектували будівлю в неоруському стилі з використанням консольної конструкції. Кожен поверх трохи нависає над попереднім, створюючи ефект «перевернутої піраміди».

Міф про спеціальне «перевертання» виник через незвичайний зовнішній вигляд. Насправді це був практичний підхід до використання міського простору.

Фото з сайту: msk-guide.ru МІФ АБО ПРАВДА: Дом Наркомфіна — це комунальна квартира-гігант

ЧАСТИННО ПРАВДА. Дом Наркомфіна дійсно проектувався як експериментальне комунальне житло, але принципово нового типу.

Побудований у 1928–1930 роках за проектом Моїсея Гінзбурга та Ігнатія Мілініса будинок став втіленням ідеї «нового способу життя». Архітектори створили два типи квартир: звичайні сімейні та «К-кімнати» — квартири-мінімум для нового радянського людини.

К-кімната складалася з однієї кімнати висотою 4 метри з антресоллю для спальни. Кухні не було — передбачалося суспільне харчування. Планувалося, що радянські громадяни будуть їсти в столових, а в домі лише спати.

Експеримент частково провалився — люди все одно готували вдома, вбудовуючи плитки в ніші. Але будинок став визнаним пам’ятником конструктивізму і після реставрації 2020 року перетворився на елітне житло.

Фото з сайту: meduza.io (Ольга Алексеенко) МІФ АБО ПРАВДА: Дом-коммуна — це гуртожиток без особистих речей

ЧАСТИННО ПРАВДА. Дом-коммуна на вулиці Орджонікідзе дійсно був експериментом зі створення колективного способу життя, але не таким радикальним.

Архітектор Іван Ніколаєв у 1930 році побудував гуртожиток для студентів Текстильного інституту за принципом «дому-комуни». У будівлі були лише спальні кімнати (9 кв.м на людину), а вся інша життєва діяльність повинна була проходити в суспільних просторах.

У будинку працювали загальні їдальні, бібліотеки, спортзал, пральня, дитячий садок. Особистих кухонь не було — готівка вважалася «пережитком буржуазного способу життя».

Але експеримент показав, що люди не готові відмовитися від приватного життя. Студенти все одно обладнували свої кімнати, а ідея дома-комуни не отримала масового розвитку.

Фото з сайту: um.mos.ru МІФ АБО ПРАВДА: У Центральному домі архітектора спритані масонські символи

МІФ. Хоча будівля ЦДА на вулиці Щусєва (колишній палац Талізіна) дійсно повна загадкових деталей, масонських символів там немає.

Палац 1787 року неодноразово перебудовувався. У XIX столітті його прикрасили в стилі ампір, додавши колони, ліпнину та різні декоративні елементи. Деякі з них дійсно виглядають таємничо.

Легенди про масонів виникли через те, що в будинку жили впливові люди, а архітектурні елементи класицизму іноді нагадують символічні зображення. Але історичних документів про зв’язок будинку з масонськими ложами немає.

Зараз у будівлі розташований Центральний дом архітектора, де проходять виставки та творчі вечірки.

Фото з сайту: um.mos.ru ІТОГО: архітектура як дзеркало епохи

Незвичайні будівлі Москви — це не просто архітектурні курйози, а відображення різних історичних епох і їх ідеалів. Кожен дивний будинок розповідає свою історію: про купецькі амбіції, радянські експерименти чи сучасні дизайнерські пошуки.

Більшість «міфів» виявилися заснованими на реальних подіях, що робить московську архітектуру ще більш дивовижною. Правда часто виявляється неймовірнішою за будь-яку вигадку.

Обкладинка з сайту: imgbolt.ru