Секрети елегантності: спосіб життя та правила стилю Коко Шанель

Коко Шанель прожила 87 років, працюючи до останнього дня свого життя. Навіть у неділю, 10 січня 1971 року, вона була зайнята підготовкою нової колекції у своєму ательє на рю Камбон. Жінка, яка змінила моду ХХ століття, дотримувалася простої філософії: «Розкіш має бути зручною, інакше це не розкіш». Її власний спосіб життя став джерелом натхнення для мільйонів жінок — стройна фігура, короткі волосся, загарена шкіра, активний спосіб життя та фінансова незалежність. Шанель не просто створювала одяг, вона формувала новий ідеал сучасної жінки.

Головне з статті:

• Шанель жила між двома світами: працювала на рю Камбон, спала в готелі «Риц»;
• Її спосіб життя сам по собі був маніфестом — активність, незалежність, елегантна простота;
• Основні правила стилю: якість важливіше кількості, простота як вищій мистецтво;
• Праця була для неї формою самовираження та джерелом енергії до самого кінця;
• Філософія краси ставилася на комфорте та свободі руху.

Два життя в одному місті

З 1937 року Шанель жила в унікальному режимі, розділяючи своє життя між двома адресами. Днем вона працювала у своєму ательє на рю Камбон, 31, де її квартира над студією не мала спальні. Вечором поверталася до свого сьюту в готелі «Риц», який орендувала понад 30 років до самой смерті.

Цей 188-квадратний сьют на другому поверсі з видом на площа Вандом став її справжнім дімом. Шанель називала готель «мій дім» — там вона відпочивала, приймала близьких друзів, планувала нові колекції. Чорний і білий кольори домінували в інтер'єрі сьюта відповідно до її переконання, що «чорний колір вневимірний».

Таке розділення простору не було випадковістю, а філософією. Робочий день — для творчості і бізнесу, дім — для відновлення сил і роздумів. Ця чітка межа допомагала їй залишатися продуктивною і зберігати енергію.

Праця як спосіб життя

В останній день життя, незважаючи на неділю, 87-річна Шанель працювала над новою колекцією. За добу до смерті співробітники бачили її в ательє на рю Камбон, де вона перевіряла мінімальні деталі, обирала тканини і перевіряла пуговиці. Для неї праця була не обов'язком, а формою самовираження.

«Мій життя мене не подобалося, тому я створила своє життя», — говорила Шанель. Ця фраза відображає її підхід до всього: якщо щось не влаштовує, треба це змінити, а не жалітися. Праця була її способом змінити світ — спочатку світ моди, потім уявлення про жіночу красу і незалежність.

У 1920-х роках імперія Шанель включала модний дім, текстильний бізнес, парфюмерні лабораторії та майстерню з виготовлення біжутерії, де працювало 3500 осіб. Вона була не просто дизайнером, а підприємцем, який розумів всі аспекти бізнесу.

Філософія краси: бути собою

Власний спосіб життя Шанель підкреслював її ідеї про те, як мають виглядати, поводитися і одягатися сучасні жінки всюди. Її стройна хлопчина фігура та короткі волосся стали ідеалом, як і загарена шкіра, активний спосіб життя та фінансова незалежність.

До Шанель загар вважався знаком низького походження — аристократки берегли блідість шкіри. Вона першою зробила загар модним, показавши, що здоровий вигляд шкіри красивіший за штучну блідість. Цей принцип став основою її філософії: природність важливіше умовності.

«У 20 років у вас обличчя, яке дала природа. У 30 — те, що сформувало життя. А у 50 у вас обличчя, яке ви заслужили», — одна з найвідоміших фраз Шанель про красу. Вона вірила, що зовнішність відображає внутрішнє стан і спосіб життя людини.

Правила стилю від великої мадемуазель

Шанель створила кілька простих, але революційних правил стилю, які залишаються актуальними до сьогодення. «Жемчуг завжди правий» — вона вважала, що немає жінки, якій не підійшов би жемчуг. При цьому ніколи не носила більше трьох аксесуарів з жемчугом одночасно.

«Вибираючи аксесуари, зніміть те, що наділи останнім» — її порада про те, як уникнути перебору в прикрасах. Елегантність, на думку Шанель, полягала в уміренності та почутті міри.

«Якщо жінка добре вдягнута, значить, вона добре одягнена» — взуття було для неї основою будь-якого образу. Зручні, якісні черевики дозволяли жінці рухатися з достоїнством, що було важливіше будь-яких прикрас.

«Якщо вас вразила краса якоїсь жінки, але ви не можете згадати, у що вона була одягнена — значить, вона була одягнена ідеально» — так Шанель описувала ідеальний стиль. Одяг має підкреслювати жінку, а не затмінювати її.

Революція комфорту

Елегантно-повсякденні дизайни Шанель вдохновили жінок відмовитися від складної незручної одяг — корсетів і нижніх спідниць, які домінували на початку XX століття. Вона звільнила жінок не з феміністичних міркувань, а з практичних — красива жінка має красиво рухатися.

До того як дизайнер почала з нею працювати, джерсі зазвичай використовували для чоловічого белья. У період нестабільного фінансового становища на початку кар'єри Шанель купувала джерсі переважно через їхню низьку вартість. Однак якість тканини забезпечила те, що дизайнер продовжувала використовувати її довго після того, як її бізнес став прибутковим.

«Розкіш має бути зручною, інакше це не розкіш» — цей принцип став основою всього творчого життя Шанель. Вона довела, що елегантність не вимагає страждань і незручності.

Маленьке чорне сукно як символ

У 1926 році американський журнал Vogue порівняв «маленьке чорне сукно» Шанель з автомобілем Ford Model T за універсальністю і популярністю. Це сукно стало символом демократизації моди — просте, елегантне, доступне, підходяще до будь-якого випадку.

Дизайн універсально популярного чорного сукна-футляра походить з 1926 року. Найбільший успіх воно святкує з Одри Хепберн у романтичній комедії «Завтрак у Тиффані» (1961).

До Шанель чорний колір асоціювався тільки з трауром. Вона реабілітувала чорний, зробивши його символом елегантності і універсальності. «У чорному є все, навіть біле», — говорила вона.

Фото з сайту: pinterest.com

Аксесуари як завершення образу

Страсті інтересів дизайнера вдохновляли її моду. Її квартира і одяг відповідали її улюбленій кольоровій палітрі — відтінки бежевого, чорного і білого. Елементи з її колекцій мистецтва та театральні інтереси також давали теми для її колекцій.

Відомі сумки на ланцюжку з'явилися з практичних причин. «Я втомилася носити сумочки в руках, крім того, я їх завжди втрачаю», — пояснила Шанель у 1954 році. Ланцюжок дозволяв носити сумку на плечі, звільняючи руки — революційне рішення для того часу.

До кінця 1950-х років вона також представила кілька інших культових предметів, зокрема стегану сумку з золотими ланцюжками і двохкольорові черевики.

Наслідок, який живе

Шанель померла 10 січня 1971 року в готелі «Риц», де вона жила понад 30 років. На її похорони в церкві Мадлен зібралося кілька тисяч осіб, включаючи всіх великих представників високої моди. У знак поваги багато з присутніх були одягнуті в костюми Шанель.

На протязі всієї своєї кар'єри Шанель успішно упаковувала і продавала свої особисті погляди та стиль, що зробило її ключовим арбітром жіночого смаку протягом усього XX століття.

Сьогодні принципи Шанель залишаються актуальними: комфорт важливіший за ефектність, якість — кількості, простота — складності. Її підхід до життя і стилю показує, що справжня елегантність не залежить від віку, грошей чи походження. Вона залежить від вміння бути собою і носити це з достоїнством.

«Щоб бути незамінною, треба завжди бути іншою» — ця фраза Шанель залишається актуальним порадою для всіх, хто хоче знайти свій стиль і зберегти індивідуальність у світі масового споживання.

Обкладинка з сайту: dzen.ru. Коко Шанель, 1926 і 1936 роки / Фото: Mike de Dulmen/Courtesy of Chanel