Як сірий «Дім на набережній» став символом столиці

Колись «Дім на набережній» втілював у собі мрії про світле майбутнє. Архітектор Борис Іофан у 1931 році реалізував дивовижний проект – комуну за ідеологією та елітний житловий комплекс за фактом. Розповідаємо деталі.

Адреса: Москва, вул. Серафімовича, буд. 2
Рік побудови: 1927–1931 роки
Автор проекту: Борис Іофан
Стиль: конструктивізм

«Дім на набережній» на карті Москви.

Замисел – реальність: після переносу столиці з Петрограда в Москву у 1918 році катастрофічно не вистачало житла для чиновників. СРСВ вирішило побудувати спеціальний дім для співробітників ЦІК і СНК: архітектор був відомий заздалегідь – Борис Іофан.

Іофан спроектував унікальний автономний комплекс, що включав, крім квартир, клуб, кінотеатр, бібліотеку, столову, парикмахерську, магазин, спортивний зал і механічну прачиську. Тут вперше застосували уніфіковані збірні будівельні матеріали, оригінальні безбалочні перекриття у формі усічених пірамід. Будівництво тривало чотири роки замість запланованих двох і коштувало 24 млн рублів, що у 4 рази перевищило передбачувані витрати.

Цікаво: найкращі квартири, із виглядом на Кремль, знаходились у 1 і 12 під'їздах. Формально під'їздів у дому 25, хоча насправді – 24. Під'їзд № 11 – нежитловий, у ньому немає жодних квартир чи ліфтів, лише сходи і вікна. Цей факт породив сотні міфів, пов'язаних із НКВС, прослуховуванням і замуреними мешканцями. Але причина появи такого дивного простору прозаїчна: в останній момент потрібно було збільшити метраж деяких квартир, і житло 11-го під'їзду просто поділили між сусідніми 10-м і 12-м.

Прозвища: спочатку дім ЦІК і СНК був відомий в Москві як «Дім уряду». Після сталинських репресій, під які потрапили третина мешканців дому (майже 800 осіб), у народі його прозвали «Усміхом Сталіна», «Ловівкою для більшовиків», «Домом попереднього заключення» (ДОПР). Після виходу у світ роману «Дім на набережній» Юрія Трифонова дім набув ще одне найвідоміше нині ім'я.

Відомі мешканці: у Домі ЦІК і СНК у різні часи проживали син, дочка та родичі дружини Сталина, Георгій Жуков, Нікіта Хрущов, Фелікс Держинський, Михайло Тухачевський, Валеріан Куйбішов і багато інших. Зараз тут живуть актори Леонід Куравльов, Александр Домогаров.

Судьба: у 1941 році дім опустів – всі мешканці були переселені, евакуювані чи добровільно пішли на фронт. У дому вимкнули опалення, газ, електрику. Дім знову був заселений у 1942 році, коли смертельна небезпека для Москви минула.

Сьогодні у бувшому дімовому клубі знаходиться Театр естради. Фонтанів у двох більше немає – забетоновані. Дім потребує реставрації: з фасада і балконів відпадають шматки бетону.

Кількість квартир: 505

Планування: квартири були переважно трьох- і чотирикімнатні, площею 150–170 кв. м. Але є і п’яти-семикімнатні квартири: прихожа, гостьова, кабінет, столова, спальні, кімната для прислуги, кухня – чиновникам жаліти не доводилось. Кухні були дуже малими – бо в дому була столова. Квартири були повністю обставлені меблями та обладнані всім необхідним: газовими плитами і сантехнікою, телефонами, ліхтариками – правда, із інвентарними номерами.

Фото інтер'єру з музею «Дім на набережній».Дизайн: ID Project. Ще більше про цей дім можете дізнатися в нашому відео: