Історія холодильників: від льодових погребів до smart-техніки

Відкрийте свій холодильник — там навряд чи є продукти тижневої давності, які все ще свіжі. А тепер уявіть: ще 150 років тому м'ясо псувалося за день, молоко кисло к вечері, а фрукти можна було їсти лише в сезон. Як людство навчилося зберігати холод і що ця перемога змінила в нашому житті?

Головне з статті:

• Давні льодовики та погреби були єдиним способом зберегти продукти свіжими;
• Перший домашній холодильник з'явився в 1911 році і коштував як автомобіль;
• Масове виробництво холодильників почалося лише після Другої світової війни;
• Холодильники змінили не лише харчування, але й планування кухонь і сімейний лад;
• Сучасні smart-холодильники вміють замовляти продукти та складати меню.

Коли лід був дорожчий за золото

Найстаріші способи зберігання холоду з'явилися там, де його було багато — на півночі. Вікінги закопували м'ясо в сніг, ескімоси будували льодові кладовища, а в Сибірі досі знаходять ідеально збережених мамонтів, які пролежали в вечній мерзлоті тисячі років.

У теплих країнах доводилося вигадувати. У Давньому Єгипті воду охолоджували в глиняних кувшинах — випаровування через пористі стінки знижувало температуру на кілька градусів. У Ірані будували льодові будинки — «яхчали»: високі купольні споруди з глибокими підземелями, де лід зберігався навіть у 40-градусну спеку.

У Китаї навчилися робити штучний лід ще в II столітті до нашої ери. Зимою заливали водою тераси, а отримані льодові блоки складали в глибокі ями, засипані опилками. Такого льоду вистачало до середини літа.

Але справжня льодова індустрія з'явилася в Америці XIX століття. Фредерік Тюдор, прозваний «лідяним королем», в 1806 році почав поставляти лід з озер Нової Англії в тропічні країни. Його кораблі везли тонни льоду в Індію, Бразилію, країни Карибського басейну. Лід став товаром, а холод — розкішшю.

Цікава деталь: в 1850-ті роки в Бостоні працювало 130 компаній з торгівлею льдом. Фунт льоду коштував дорожче фунта кави, а багаті сім'ї витрачали на лід до 10% сімейного бюджету.

Фото з сайту: novate.ruЛьодові палаці багатих

В Росії льодова індустрія теж процвітала, але по-своєму. Багаті поміщики будували льодники — спеціальні споруди для зберігання льоду. Це були справжні палаці холоду: глибокі підвалі з подвійними стінами, між якими засипали опилки або торф.

Лід збирався взимку з чистих ставків і річок. Нарізали правильними блоками, складали в льодники штабелями, кожен шар пересипали опилками. При правильному улаштуванні такий льодник зберігав лід до наступної зими, а іноді і довше.

У льодниках зберігали не лише продукти, але й напої. Охолоджене шампанське, квас, морси — все це було ознакою достатку. У особливо багатих домівках були навіть льодові кімнати для охолодження в літню спеку.

Петербурзькі ресторани славилися свіжими устрицями, які везли з Франції в ящиках із льодом. Московські кондитери робили морозиво, яке зберігалося в льодових погребах. А в царських палацах льодові десерти подавали навіть у січні — як чудо технічного прогресу.

Цікава деталь: професія льодоріза була однією з найнебезпечніших. Люди працювали на замерзлих водоймах, пилили лід спеціальними пилами, тягали важкі блоки. Нещасні випадки були постійними — проваливалися під лід, отримували травми від гострих країв.

Перші механічні дива

Ідея штучного охолодження з'явилася в XVIII столітті. У 1748 році шотландський вчений Вільям Каллен продемонстрував першу холодильну машину в університеті Глазго. Правда, практичного застосування вона не мала — занадто складна і неефективна.

Справжній прорив відбувся в 1805 році, коли американський винахідник Олівер Еванс описав замкнений цикл охолодження з використанням пари. А в 1820 році британський вчений Майкл Фарадей виявив, що аміак при стисненні та подальшому розширенні сильно охолоджується.

Перша комерційно успішна холодильна машина була створена в 1856 році шотландським лікарем Джоном Горрі. Він розробив її для охолодження лікарень у жаркій Флориді. Машина стискала повітря, а потім частково охолоджувала його водою, після чого дозволяла йому розширюватися, виконуючи роботу та приводячи в рух поршень.

У 1876 році німецький інженер Карл фон Лінде створив першу аміачну холодильну машину для пивоварні. Це дозволило варити пиво цілий рік, а не тільки взимку. Пивовари стали першими масовими споживачами холодильної техніки.

До кінця XIX століття холодильні машини працювали на м'ясокомбінатах, в продуктових складах, на кораблях. Але до домашнього застосування було ще далеко — машини були величезними, дорогими та потребували постійного обслуговування.

Домашня революція: перші побутові холодильники

Перший побутовий електричний холодильник створила американська компанія General Electric в 1927 році. Модель називалася «Monitor Top» і коштувала $300 — приблизно як хороший автомобіль Ford Model T. Холодильник був розміром з невеликий шаф і споживав багато електричності.

Хладагентом служив аміак — токсичний і вибухонебезпечний газ. Утечки відбувалися регулярно, і кілька людей загинули від отруєння. У 1915 році Альфред Меллоус розробив самодостатню холодильну систему, яка включала електромотор і компресор, герметично запаяні в сталевий корпус.

У 1918 році інженер Натаніель Уейлс із компанії Electrolux винайшов холодильник, що працював на абсорбційному принципі. Він був безпечнішим за аміачні моделі, але потребував підключення до газової мережі або керосинової горілки.

Справжній прорив відбувся в 1928 році з винаходом фреону — безпечного хладагента, створеного хіміком Томасом Міджлі. Фреон не був токсичним, не вибухав і добре охолоджував. Це зробило домашні холодильники безпечними та надійними.

К 1930 році в США продавалося вже мільйон холодильників на рік, але вони все ще залишалися розкішшю. Середня ціна становила $300 — дві місячні зарплати робітника.

Масова ера: холодильник у кожен будинок

Після Другої світової війни почалася ера масового виробництва холодильників. Військові технології адаптували для мирних цілей, виробництво поставили на потік, а ціни різко впали.

У 1950-ті роки холодильник став символом американської мрії. Виробники соревнувалися в розмірах і функціях: з'явилися дводверні моделі, вбудовані морозильні камери, автоматична розморожування, диспенсери для льоду.

Дизайн також мав значення. Холодильники випускали в яскравих кольорах — рожевому, м'ятному, жовтому. Вони мали прикрашати кухню, а не просто зберігати продукти. Реклама обіцяла домогосподаркам свободу від щоденних походів за продуктами.

У СРСР перші серійні холодильники «ХТЗ-120» почали випускати в 1939 році на Харківському тракторному заводі. Вони були простими, надійними та дуже дефіцитними. Працювали на токсичному сернистому ангідриді, важили близько 100 кг, але служили десятиліттями.

Масове виробництво почалося після війни. У 1951 році завод ЗІС (позже ЗІЛ) випустив холодильник «Москва» — перший радянський холодильник на безпечному фреоні. Дістати холодильник було цілим подією — записувалися в черги, копили гроші роками, раділи покупці як святкуванню.

Цікава деталь: у 1956 році на американській виставці в Москві віцепрезидент Ніксон і Хрущов влаштували знамениті «кухонні дебати» біля стенду з побутовою технікою. Спорячи про переваги капіталізму та соціалізму, вони стояли поруч із сучасним холодильником — символом технічного прогресу.

Холодильник змінює світ

З'явлення домашніх холодильників викликало революцію не лише в харчуванні, але й у всьому ладі життя. Люди перестали ходити за продуктами щодня, почали купувати їжу наперед, планувати меню на тиждень.

• Змінилася планування кухонь. Холодильник став центральним елементом, навколо якого вибудовувалося все інше. З'явилось поняття «робочого трикутника» — холодильник, плита, мийка повинні були знаходитися в зручній близькості один від одного.
• Виробники продуктів теж адаптувалися. З'явилися заморожені полуфабрикати, готові обіди, які можна зберігати тижнями. Супермаркети стали більшими, асортимент — ширшим. Люди могли купувати продукти з інших країн і кліматичних зон.
• Сімейні ролі змінилися. Жінки витрачали менше часу на походи по магазинах і приготування. З'явилось більше часу для роботи, хобі, спілкування. Холодильник став символом емансипації.
• Навіть соціальні відносини змінилися. Люди стали рідше зустрічатися на ринках і в магазинах, менше спілкувалися з продавцями і сусідами. Покупка продуктів із соціального події перетворилася на рутинну задачу.

Еволюція технологій: від фреону до інверторів

У 1970-80-ті роки холодильники вдосконалювалися технічно.

• Появилися моделі No Frost — без намерзання льоду, з примусовою циркуляцією повітря. Більше не потрібно було розморожувати холодильник кожні півроку, зіскребаючи лід зі стінок.
• Інверторні компресори, винайдені в 1990-ті, зробили холодильники тихішими і економічнішими. Замість постійного включення-вимикання компресор став плавно регулювати потужність, підтримуючи стабільну температуру.
• Екологічні проблеми змусили відмовитися від фреонів, що руйнують озоновий шар. Нові хладагенти R-134a і R-600a були безпечними для атмосфери, хоча й потребували нових технологій виробництва.
• З'явилися спеціалізовані зони зберігання: зона свіжості для овочів і фруктів, винний шаф для напоїв, морозильна камера з різними температурними режимами. Холодильник перетворився з просто ящика в складну кліматичну систему.
• Multi-Door холодильники з кількома дверцятами дозволили створити різні температурні зони для різних продуктів. French Door моделі з морозильною камерою внизу стали популярними завдяки зручності використання.

Smart-революція: холодильник виходить в інтернет

XXI століття принесло нову революцію — умні холодильники.

• У 2000 році LG представила першу модель з підключенням до інтернету. Холодильник міг надсилати повідомлення про несправності та закінчення продуктів.
• Сучасні smart-холодильники — це комп'ютери з морозильною камерою. Вони вміють розпізнавати продукти за штрих-кодами, вести інвентар змісту, пропонувати рецепти на основі наявних інгредієнтів.
• Камери всередині холодильника дозволяють подивитися на зміст віддалено — через додаток на смартфоні. Тепер у магазині можна перевірити, чи є вдома молоко, не відкриваючи холодильник.
• Деякі моделі вміють автоматично замовляти продукти, коли вони закінчуються. Система аналізує споживання сім'ї та робить замовлення в інтернет-магазинах. Холодильник стає особистим помічником по господарству.
• Голосові помічники перетворили холодильник на центр управління розумним домом. Можна попросити включити музику, показати рецепт, додати продукт у список покупок або дізнатися прогноз погоди.

Майбутнє холоду: що нас чекає

Технології продовжують розвиватися.

• Магнітні холодильники використовують магнітокалоричний ефект замість компресорів — вони тишіші, економічніші і екологічніші. Термоелектричні моделі працюють на ефекті Пельтьє — без рухомих частин і хладагентів.
• Сонячні холодильники, що працюють від фотоелементів, вирішують проблему енергопостачання в віддалених районах. У Африці та Азії такі холодильники рятує ліки та вакцини від порушення.
• Модульні холодильники дозволяють збирати систему зберігання як конструктор — додавати та видаляти секції за потребою. Для маленьких квартир — компактні моделі, для великих сімей — місткі системи.
• Біохолодильники з живими бактеріями підтримують оптимальну середовище для різних продуктів. Вакуумні камери продовжують свіжість у рази. Ультразвукові очистні знищують бактерії без хімії.

Можливо, майбутні холодильники стануть вирощувати їжу прямо всередині — гідропонні системи для зелені, мікроферми для грибів, біореактори для синтетичного м'яса. Холодильник перетвориться з місця зберігання в місце виробництва їжі.

Від льодових погребів до розумних систем — шлях довжиною в тисячі років. Але найважливіші зміни відбулися за останні 100 років. Холодильник змінив те, що ми їмо, як готуємо, де купуємо продукти та навіть як плануємо своє життя.

Сьогодні ми приймаємо свіжі продукти круглий рік як само собою зрозуміле. Але варто пам'ятати: за кожним глотком холодного молока стоїть історія людської винахідливості, бажання перемогти природу та зробити життя комфортнішим. І ця історія триває — в лабораторіях інженерів, що створюють холодильники майбутнього.

Обкладинка: дизайн-проект Анни Мальцевої