Комунальний рай чи утопія з бетону: історія будинку Наркомфіна

Уявіть собі будинок, де немає окремих кухонь, але є спільний столовий на даху. Будинок, де коридори схожі на вулиці, а квартири — як кают космічного корабля. Ні, це не сценарій фантастичного фільму. Це справжній будинок у центрі Москви — відомий Дім Наркомфіна. Чому його називають «домом-комуной»? Як він вижив у епоху сталинських висоток? І чому сьогодні архітектори з усього світу приїжджають подивитися на цей будинок?

статті за темою:

• Циліндри, соти та таємниці: що приховує будинок Мельникова у московських вулицях
• Квартира під дахом: як перетворити чердак у мріюче житло в історичному будинку Бака
• Дім Зінгера: як американські швейні машини захопили Невський проспект
• Дім-яйце на вулиці Машкова: як живеться у найобертовішому будинку Москви

Моїсей Яковлевич Гінзбург: архітектор, який наздогінчив час

Перш ніж говорити про будинок, давайте познайомимося з його творцем. Моїсей Яковлевич Гінзбург народився у 1892 році у Мінську. Він отримав освіту в Мілані та Парижі, а після революції став одним із лідерів радянського авангарду в архітектурі.

Гінзбург був не просто архітектором, а й теоретиком. Він мріяв про те, як архітектура може змінити життя людей і створити нового радянського людину. Будинок Наркомфіна став втіленням цих ідей.

Фото: ria.ru

Від ідеї до реальності: як народився будинок Наркомфіна

У 1928 році Гінзбург отримав замовлення від Народного комісара фінансів (Наркомфіна) на будівництво житлового будинку для співробітників. Але архітектор вирішив створити не просто будинок, а експериментальний житловий комплекс.

Разом із архітектором Ігнатієм Мілінісом Гінзбург розробив проект «дома переходного типу». Ідея полягала в тому, щоб поступово приучити людей до комунікаційного життя.

Будівництво: бетон, скло і сміливі ідеї

Будівництво почалося у 1928 році і тривало близько двох років. Будинок будується з монолітного залізобетону — матеріалу, який тоді тільки входив у моду.

Будівля складається з кількох корпусів:

• Житловий корпус на опорах-стовпах;
• Комунальний корпус зі спільною їдальною і бібліотекою;
• Окремий корпус прачиської.

Найінноваційним елементом стало плоске дах-тераса, де планувалося влаштувати сад і солярій.

Фото: rg.ru

Всередині майбутнього будинку: планування та особливості

Будинок Наркомфіна — це справжня підручник конструктивізму. Ось кілька його унікальних рис:

• Квартири двох типів: малі (тип F) для одиноких і сімейні (тип K).
• Двоповерхові квартири з високими стелями у гостиній.
• Вузькі коридори-галереї, схожі на вулиці.
• Великі вікна на всю стіну для максимального освітлення.
• Вбудована меблі для економії простору.

У будинку не було окремих кухонь — передбачалося, що мешканці будуть їсти у спільній їдальні. Це мало вільну жінку від «кухонного рабства».

Життя у домі-комуні: мрії та реальність

Перші мешканці заселилися у будинок у 1930 році. Серед них були високопоставлені чиновники Наркомфіна, включаючи наркома Миколи Мілютина.

Але життя швидко внесло корективи в утопічні плани архітекторів:

• Спільна їдальня так і не запрацювала повністю.
• Мешканці почали влаштовувати кухні у своїх квартирах.
• Плоский дах протікав, і від ідеї саду довелося відмовитися.

Незважаючи на це, багато мешканців пам’ятають про життя у будинку Наркомфіна з теплотою. Тут царила особлива атмосфера, а з вікон відкривався чудовий вигляд на стару Москву.

статті за темою:

• Світова відомість будинку Наркомфіна: 30+ фото унікального проекту
• Будинок Наркомфіна: чи є майбутнє у будинку-комуни в Москві?

Від слави до забвіння: важкі роки будинку Наркомфіна

У 1930-х роках ставлення до авангардної архітектури змінилося. Конструктивізм був оголошений «формалістичним відхиленням». Гінзбург потрапив у опалу, а його ідеї були забуті.

Будинок Наркомфіна почав витривати. У 1950-х роках його хотіли знести, щоб побудувати на його місці типову «хрущівку». На щастя, цього не сталося.

Роки йшли, будинок не ремонтувався. Протікаючий дах, ржаві труби, осыпаюча штукатурка — Будинок Наркомфіна перетворився на «дом-привид».

Боротьба за спадок: як будинок Наркомфіна став пам’яткою

У 1980-х роках почалася боротьба за збереження будинку. Велику роль у цьому зіграв онук архітектора, Олексій Гінзбург. Він роками намагався досягнути визнання будинку пам’яткою архітектури.

У 1987 році Будинок Наркомфіна отримав статус пам’ятника регіонального значення. Але на реставрацію грошей не було, і будинок продовжував руйнуватися.

Відродження легенди: реставрація будинку Наркомфіна

Тільки у 2017 році почалася масштабна реставрація будинку. Праці проводили під керівництвом Олексія Гінзбурга, який намагався максимально зберегти початковий замисел діда.

Реставратори зіткнулися з багатьма проблемами:

• Потрібно було заново виготовляти унікальні віконні рами.
• Відновлювали оригінальну кольорову гаму фасадів.
• Відновлювали систему вентиляції, зроблену Гінзбургом.

У 2020 році реставрація була завершена. Будинок Наркомфіна знову став таким, яким його задумував Гінзбург, але вже з сучасними комунікаціями та зручностями.

Будинок Наркомфіна сьогодні: музей і житловий будинок

Сьогодні Будинок Наркомфіна — це і музей, і житловий будинок одночасно. Частина квартир продана приватним власникам, а у комунікаційному корпусі відкритий музей.

Олексій Гінзбург, онук архітектора та керівник реставрації, каже: «Наша задача була не просто відновити будинок, а вдихнути йому нове життя. Ми хотіли, щоб будинок знову став таким, яким його задумував мій дід — експериментальною площею для нових ідей у архітектурі та образі життя».

Фото: pinterest.com

Спадок Гінзбурга: вплив на світову архітектуру

Будинок Наркомфіна мав великий вплив на розвиток модерністської архітектури у всьому світі. Ле Корбюзьє, відвідавши будинок у 1930-х роках, назвав його «чудом конструктивізму».

Ідеї Гінзбурга про функціональне житло, економію простору та суспільні зони у житлових будинках знайшли відображення у багатьох проектах XX століття — від «Марсельської одиниці життя» Ле Корбюзьє до сучасних коливінгів.

Сьогодні Будинок Наркомфіна — це не просто пам’ятник архітектури. Це символ сміливої думки та мрії про краще майбутнє. І хто знає, можливо, пройшовши мимо цього незвичайного будинку на Новінському бульварі, хтось із нас теж задумає про те, як архітектура може змінити наш життя краще?

Обкладинка: pinterest.com