Утеплюємо будинок з вулиці: 7 порад від фахівців

1. При виборі сайдингу врахуйте нюанси

Найпопулярніший матеріал для облицювання – сайдинг. Він надзвичайно простий у монтажі – панелі щільно з'єднуються та закріпляються «замками». Сайдинг чудово підходить для будинків із дефектами та нерівностями стін, оскільки не вимагає попередньої чистової підготовки поверхні. При виборі сайдингу вагайте всі за і проти. Наприклад, вініловий його варіант у Росії популярніший за металевий. Він еластичний, легкий, недорогий, має багату гаму кольорів і зовнішнього вигляду, що імітує природне дерево. Вініловий сайдинг піддається простої чистки за допомогою води та спеціальних засобів.

Але металевий сайдинг із холоднокатаної сталі з оцинковкою більш міцний і довговічний. Він може прослужити до 35 років, на відміну від вінілового, що зберігає свій зовнішній вигляд і захисні характеристики до 20 років. Колір металевого покриття залишається свіжим надовго, але вибір кольорів, представлених в Росії, дуже обмежений. Сталь не страшна ані вогню, ані воді, але очевидна її мінус – значний вага та низька шумоізоляція. Але цю проблему можна вирішити за допомогою ізоляційних плит із кам'яної вати.

2. Правильно розрахуйте матеріали

Щоб дізнатися, скільки сайдингу знадобиться для покриття будинку, потрібно взяти його повну площу (з вікнами та дверима) і додати до неї площу цоколю (кількість рядів панелей помножити на кількість зовнішніх кутів будинку) і отриману суму поділити на площу однієї панелі. Кінцеве число – це кількість сайдингу, необхідна для обробки.

Тепер переходимо до розрахунку матеріалів для теплоізоляції. Потрібно врахувати кліматичні особливості регіону, тип будинку, висоту поверху та інші значущі параметри будинку. Відповідно до існуючих норм і рекомендацій експертів, для стін каркасного будинку із сайдинговою обробкою ефективною вважається товщина ізоляції від 100 мм. Для південної частини Росії достатня теплоізоляційна шар 100 мм, у Центральному округу – 150 мм, у Північно-Західному, на Уралі та в Сибірі – 200 мм.

3. Підготуйте стіни для теплоізоляції та сайдингу

Після покупки всіх матеріалів займіться підготовкою будинку: зніміть водостічні системи, віконні ставні, наличники та всі декоративні елементи, які можуть пошкодитися в процесі монтажу. Уважайте рівень і відтяжку для розмітки стіни та встановлення каркаса. Залежно від поверхні оберіть спосіб кріплення стійок каркаса з пропиткою проти гнилі. До цегляної стіни стійки кріплять дюбелями, а до дерев'яної поверхні – гвоздями.

Каркас потрібно встановити строго вертикально, розміщуючи стійки на ширині приблизно 580–590 мм одна від одної, щоб утеплювач шириной 600 мм щільно заповнив простір. Бруски кріпимо по верхніх і нижніх межах зони утеплення, по периметру дверей, вікон і в кутах.

4. Обирайте якісний утеплювач

Один із найважливіших етапів – встановлення утеплювача. Від того, наскільки правильно буде вибрано теплоізоляційний шар, залежить клімат всередині приміщення. Для максимального зручності монтажу і більш щільного прилягання утеплювача до поверхні стіни радимо взяти плити із кам'яної вати з технологією Флексі. Вони зроблені із екологічно чистого матеріалу – природного каменю, завдяки якому утеплювач є довговічним, екологічним і пожежобезпечним.

5. Використовуйте пароізоляцію

Поверх ізоляційного шару не забудьте покласти шар паропроникної і вітровлагозахисної мембрани. Її марковану сторону зазвичай обертають до вулиці, щоб водяний пар повітря виходив безперешкодно назовні, а всередину не може потрапити волога. Полотна мембран кріплять горизонтально внахліст (10–15 см) за допомогою будівельного степлера. Поверх неї необхідний вентилюваний зазор розміром 3–5 см – для вільної циркуляції повітря і безперешкодного виведення вологи з конструкції. Для цього встановлюється вертикальна обрешетка із брусків.

6. Монтуйте сайдинг за правилами

Перед сайдинговою обробкою по кутах будинку прибийте кутові планки, а навколо віконних і дверних проємів – приблизні планки. Робити це треба неплотно, залишаючи зазор між шляпкою кріплення і панеллю близько 1,5 мм, точно посередині різьбленого і панельного отвору для вільного руху кріплення при усадці або розширенні матеріалу. Обираємо оцинковані гвозді довжиною 30–40 мм із шляпкою діаметром від 8 мм і більше. Можна використовувати саморези з пресс-шайбою тих самих розмірів, що і гвозді.

Для різки вінілового сайдингу підійде ножівка або гострий ніж. Монтаж почніть з дверного проєму. Перша панель вставляється нижнім краєм у зарання встановлену початкову планку на висоті 3–5 см від краю ізоляції. Потім її фіксують по верхньому краю кріпленням, починаючи з середини до країв. Далі дотримуйтесь такого ж принципу і кожен новий ряд панелей замкніть внахліст з попереднім. На стику панелей і кутових реек не забувайте залишати невеликий зазор – до 6 мм.

Якщо довжина панелей сайдингу виявиться меншою, ніж потрібно, то стикування роблять внахліст або за допомогою спеціальної рейки. Важливо пам'ятати, що вініловий сайдинг, на відміну від металевого, складний до майже непомітного розтягування або стиснення залежно від сезону. Тому при установці необхідно залишати зазори у стінних фасках і кромках: літом 6 мм, а зимою 10 мм.

7. Зверніть увагу на обробку під вікнами

Особливого підходу потребують панелі сайдингу, розміщені під вікном. Для їх правильної підгонки потрібно піднести панель до проєму, намалювати на ній ширину і глибину вікна, припустивши пару міліметрів з кожної з сторін. Вирізавши отвір, монтуйте панель із приблизною планкою. Для встановлення останньої панелі потрібно зафіксувати фінішну рейку, а потім традиційним чином (до щілчка) закріпити останню панель із передостанньою, зачіплюючи верхню частину вже з фінішною рейкою.