Абра Гарден Хаус | Білий Куб Ательє | Маку, Іран

Ця стаття також доступна на наступних мовах:🇺🇸🇷🇺🇫🇷🇩🇪🇪🇸🇵🇱🇨🇳

Сучасні будинки з унікальним архітектурним дизайном і елегантними дерев'яними фасадами над горами на закаті

Біле хмара між землею і небом

Висячий між туманом і горним повітрям, будинок Абра Гарден Хаус від White Cube Atelier піднімається, як біла хмара серед скелястих висот Карахач, Вільна Зона Маку. Створений як скромне убежище від міської суети, цей невеликий садовий будинок переосмислює, як мінімалістична архітектура може глибоко з'єднуватися з природою та сприйняттям людини.

Працюючи в межах просторових обмежень, накладених на садові ділянки регіону, архітектори перетворили обмеження на поезію — створивши прототип житла, що втілює спокій, баланс і відчуття невагомості між небом і землею.

Концепція та вдихнення

Проект виник із дитячого образу парного будинку, який архітектурно втілився у формі парного куба, легкого на ландшафт. White Cube Atelier прагнула створити не лише місце відпочинку, а й об'єкт роздуму, обсяг, здатний викликати дивування у тих, хто його бачить або живе в ньому.

Архітектори описують форму як «білу хмару, що плаває між небом і землею» — як надземну, так і ефірну. Цей образ передає подвійну природу проекту: структура, добре закріплена в ландшафті, але візуально легка і мимовільна у постійно змінному тумані гор Маку.

Програма та просторова організація

Будинок Абра Гарден Хаус займає платформу 6×6 метрів, розширюючись вертикально через чотири компактні рівні:

Підвал: Сховище та технічні функції, непомітно вбудовані у землю.
Гостьова кімната: Стекляне, відкрите простір орієнтоване на горизонт, створюючи зв'язок із оточенням.
Зона відпочинку: Приватна зона, закрита, але затишна, призначена для тиші та відволікання.
Чердак і спостерігальна площа: Останній рівень відкривається до неба, пропонуючи панорамні види та контакт із горним повітрям.

Ця скляна конфігурація максимізує функціональність, зберігаючи концептуальну чистоту — малий будинок із обширним просторовим досвідом.

Матеріали та форма

Монолітна біла оболонка будинку створює сильну візуальну ідентичність серед м'яких тонів природного оточення. Чиста геометрія та виступаючі краї створюють ніжний баланс маси та легкості, створюючи ілюзію структури, що парить над ландшафтом.

Обмежена палітра — біла штукатурка, бетон і скло — посилює чистоту форми. Гра світла і тіней на фасаді змінюється в залежності від часу доби та щільності туману, перетворюючи будинок у живе мистецьке твір на ландшафті.

З відстані простота будинку приховує складний діалог між структурою та сприйняттям, де форма стає як архітектурним, так і емоційним досвідом.

Символізм і сприйняття

За межами компактної планування та мінімалістичного сліду, будинок Абра Гарден Хаус досліджує архітектуру як емоцію та зустріч. Дизайн прагне скоротити розрив між фізичними просторами та людським уявленням — де кожен спостерігач сприймає будинок по-своєму, залежно від світла, погоди та відстані.

Архітектори описують проект як просторовий експеримент у емпатії: виклик для спостерігачів почути архітектуру, а не просто побачити її.

Цей підхід розміщує будинок Абра Гарден Хаус у родословній феноменологічної архітектури, де дія спостереження стає непомітною частиною самого архітектурного досвіду.

Прототип для майбутніх садових будинків

У Вільній Зоні Маку, де строгі обмеження на розміри приватних ділянок вимагають точного підходу, будинок Абра Гарден Хаус служить прототипом для майбутніх житлових будинків. Його компактний слід, екологічний підхід та формальна сдержаність створюють відтворювану модель малих архітектурних рішень, що залишаються контекстуальними, поетичними та ефективними.

Перетворюючи юридичні обмеження на творчу можливість, White Cube Atelier демонструє, як архітектура може залишатися візійною навіть при найпростіших засобах.

Будинок Абра Гарден Хаус від White Cube Atelier є тихим маніфестом мінімалізму та сенсу в архітектурі. Своєю ефірною білою формою, компактним дизайном і відбиваючим присутнім у туманних висотах, він стає як убежищем і скульптурою, запрошуючи до роздумів, а не до проживання.

У цьому маленькому, але глибокому проекті архітектура стає моментом тиші — мостом між людським уявленням, ландшафтом і безкінечним горизонтом.