Секрети Патріарших прудів: що приховує наймістичніший район Москви

Патріарші пруди — місце, де реальність змішується з легендами, а історія переплітається з містикою. Цей куточок Москви приваблює не лише прихильників Булгакова, але й тих, хто відчуває особливу атмосферу старого міста. За романтичними прогулянками та елітними особняками ховаються дивовижні факти та мало відомі історії, які перетворюють простий парк на справжній музей під відкритим небом.

Головне зі статті:

• На місці прудів було Козе болото з мрачною репутацією — тут зникали люди та тварини;
• Підземні річки Черториє, Бубна та Кабаніха досі течуть під асфальтом;
• «Дім із левами» збудований у 1945 році для генералів, але багато хто вважає його дворянською усадьбою XIX століття;
• У районі жили Лев Толстой, Марина Цвєтаєва, Олександр Блок та інші відомості;
• Особняк Рябушинського — шедевр Федора Шехтеля та дім-музей Горького;
• З 1924 по 1990 роки пруди офіційно називалися Піонерськими, але народ упорно називав їх «Патріаршими».

Підземні річки та містичні легенди

Під асфальтом сучасних переулків досі течуть три підземні річки з загадковими іменами: Черториє, Бубна та Кабаніха. У раніших літописах говориться, що в язичницькі часи на місці Патріарших прудів знаходилося святилище, присвячене богу Роду, а витікаючий з болота річок Черториє древні слов'яни вважали межею між світом живих та мертвих.

До кінця XVII століття тут було Козе болото, звідки текли Черторий річок та дві річки — Бубна та Кабанка. Місцеві жителі вирощували кіз, а шерсть поставляли до царського двору. Але у цього місця була мрачна репутація — місця ці в місті позували дурною славою: сліди грабежів і вбивств зникали в трясині.

Легенди розповідають про загадкового чорного козла, який з'являвся на болоті, а після візитів якого починалася падіж скоту. Найфантастичніша легенда про Патріарші пруди звучить так: перед Великою Вітчизняною війною сюди забралася закохана пара. Вирішили виплисти. Молодий чоловік доплив до середини пруду, а потім почав тонути: ноги стали кам'яними, вода навколо закипіла. Дівчина кинулася на допомогу… Прокинувся хлопець один, а кохану свою більше не бачив.

Сучасні мешканці району розповідають про дивні явища: то глохнуть автомобілі, то перестають працювати радіоприлади. Проте це скоріше міські чутки, ніж підтверджені факти.

Фото з сайту: fotostock74.ru

Від Козього болота до патріаршої резиденції

На початку XVII століття це місце стало резиденцією патріарха Гермогена — на місці болота утворилася Патріарша Слобода, до складу якої увійшли Церква Єрмолая Священномученика та церква Спиридона Тримифунтського.

У 1683 році патріарх Іоаким наказав осушити болота та вирити три рибні пруди. У Пресненських прудах розводили дорогі сорти риби для патріаршого столу, а на Козьому болоті — дешеву. Ці три пруди дали назву Трьохпрудному переулку, який раніше називався «Три прудка».

Невідомий факт: у період патріаршества там продовжували спалювати провинившихся релігійних діячів — старців, старообрядців, жидовствуючих та інших єретиків, казні відбувалися аж до першої половини XVIII століття.

Після скасування патріаршества пруди були заброшені, а місцевість знову заболотилась. Після пожежі 1812 року три пруди бувшої Патріаршої Слободи засипали, і збереглися лише Патріарші.

«Дім із левами»: радянська класика під виглядом дворянської усадьби

Найбільш помітна будівля біля прудів — «Дім із левами» в Ермолаєвському переулку, 9 — зберігає дивовижну таємницю. Більшість проходжих впевнені, що це дворянська усадьба XIX століття, але насправді цей чудовий будинок був збудований у середині XX століття як житловий будинок Генерального штабу Збройних сил СРСР.

Перше ім'я будинку на початку будівництва в 1939-1940 роках — «Житловий будинок Вищого Комсоставу», потім з'являється нове ім'я — «житловий будинок Генерального штабу Збройних сил СРСР». Закінчено вже після війни в 1945-1946 роках архітекторами Военпроекту М.М. Дзисько та Миколою Івановичем Гайгаровим.

Проект керував сам відомий архітектор Іван Владиславович Жолтовський, а Ермолаєвський переулок з 1961 по 1994 рік називався вулицею Жолтовського.

8 полуколонн з коринфськими капітелями прикрашають фасад, а скульптури левів виконав В. А. Львов — дивовижне співпадіння прізвища скульптора з його творінням!

Є версія, що левів вони поставили, щоб увічнити пам'ять Льва Володимировича Руднєва — відомого радянського архітектора.

Федір Шехтель і архітектурні шедеври

Федір Шехтель — найвідоміший архітектор цього району. Поруч з Патріаршими прудами він збудував два своїх будинки: перший — у стилі модерн («хатку непотрібної архітектури», за його власними словами), в Ермолаєвському переулку, а другий — неокласичний особняк на Садовому кільці.

На місці першого збудували житловий будинок тресту «Теплобетон», а на місці другого сьогодні сквер Аллеї архітектора Шехтеля з пам'ятним крестом у центрі. Саме в цьому храмі відомий зодчий спочатку хрестився з католицтва в православ'я, а пізніше був відпет.

Жемчужина району — особняк Рябушинського на Малій Нікітській вулиці, де в радянські часи жив Горький. Зараз там музей письменника, але будівля залишається шедевром російського модерну.

Фото з сайту: vagankovo.net

Відомі мешканці: від класиків до генералів

Патріарші завжди приваблювали відомості. У Трьохпрудному переулку народилася та деякий час проживала Марина Цвєтаєва. Сюди взимку приходив Лев Толстой покататися на коньках. Любив прогулюватися вздовж водойми Алексей Толстой. У одному з переулків якийсь час проживав Олександр Блок. Снимав будинок до поїздки на Сахалін Антон Чехов. У цьому районі проживав поет Володимир Маяковський.

Біля Патріарших прудів жили великий учений Іван Сеченов із дружиною — першою російською жінкою-окулістом Марією Обручевою.

На початку XX століття Патріарші стали відомі як район, де збиралися представники московської бомби. У будинках братів Марконетів і Ельчинського в різний час проживали поети Олександр Блок і Володимир Маяковський. У Ермолаєвському переулку жив балетмейстер Олександр Горський, а на Малій Бронній (дім 24) орендував квартиру відомий оперний співак Леонід Соболєв.

Тут розташовувалися майстерні, де створювали свої шедеври відомі художники Суріков, Поленов.

Особняки з історією

У 1814 році на вулиці Спиридоновці свій будинок збудував літератор і колишній міністр юстиції І. [Дмитрієв].

У 1912 році на вулиці Спиридоновці архітектором Іваном Жолтовським був збудований особняк Гавриила Тарасова — ще один шедевр неокласицизму в районі.

Непосередньо біля пруда доходні будинки почали з'являтися в 1910-х роках. Одним з перших був будинок Н. А. Себрякова, збудований у 1911 році в неокласичному стилі. Тут жив художник А. В. Лентулов, у квартирі якого бували С. А. Есенин, П. П. Кончаловський, М. А. Волошин, І. Северянін, Р. Р. Фальк, І. І. Машков, А. Н. Толстой та А. Я. Таїров.

Булгаковська містика та сучасність

Роман «Майстер і Маргарита» зробив Патріарші культовим місцем. Тут Берліоз потрапляє під трамвай, який повертав з Ермолаєвського на Бронну. Довгий час цей факт вважали вигадкою, бо найближчий трамвайний шлях був на Садовій вулиці.

З 28 варіантів був вибраний проект скульптора Олександра Рукавишникова. Скульптор запропонував не просто встановити пам'ятник письменнику, а зробити навколо нього цілий скульптурний ансамбль, що складався з Булгакова, сидячого на березі пруда, йдучого по воді Ієшуа Га-Ноцрі, і 12-метрового бронзового примуса-фонтану. Але місцеві жителі виступили проти такого масштабу.

Фото з сайту: brl.mk.ru

Забуті факти

• У 1924 році Патріарший пруд та Патріарші переулки переіменували в Піонерські. Але пруд все одно називали Патріарським — народна пам'ять виявилася сильнішою за офіційні рішення.
• З XIX століття на Патріарших прудах влітку влаштовують концерти, а взимку заливають безкоштовний каток. Кататися на коньках сюди водив дочерей Лев Толстой.
• У 1974 році на Патріарших прудах встановили пам'ятник Івану Крилову в оточенні дванадцяти персонажів автора, скульптори яких Андрій Древін та Даниель Митлянський.
• У 2002 році на куті Малої Бронної вулиці та Ермолаєвського переулку за проектом архітектора Сергія Ткаченка збудували житловий будинок «Патріарх», який венчає модель башти Татліна. За думкою історика архітектури Володимира Паперного, цей будинок — один із найгірших прикладів «лужковської архітектури».

Сучасні таємниці

Сьогодні Патріарші — один із найдорожчих районів Москви. За даними деяких агентств, один квадратний метр у цьому міському кластері в середньому коштує більше півтора мільйона рублів.

Але головне багатство району — не ціна квадратного метра, а дивовижна концентрація історії на невеликому просторі. Тут кожен будинок може розповісти свою історію, кожен переулок зберігає пам'ять про видатних людей, а під асфальтом течуть давні річки, що пам'ятають ще язичницьку Москву.

Патріарші пруди залишаються місцем, де минуле не зникло в минулому, а продовжує жити поряд із сучасністю. І, можливо, саме тому тут так легко повірити в будь-яку містичну історію — адже сама атмосфера району сприяє чудесам.

Обкладинка з сайту: fotostock74.ru