До і після: як із маленької ванної кімнати 3 м² зробили зону для релаксу

Ванна кімната в міському квартирі перетворюється не лише на утилітарну зону, а й простір для відновлення та уединення. Особливо в проектах, де важливі не лише функціональність, а й відчуття.

Дизайнерка Ілона Рафікове оформила невеличкий санвузол так, щоб його візуально сприймали як спа-зону: із теплим світлом, тактильними матеріалами та продуманою геометрією. При цьому інтер'єр залишився раціональним: із достатньою кількістю місць для зберігання та сучасною технікою.

Планування трохи змінили: ванну та туалет об'єднали і частково розширили за рахунок коридору. Можливість вбудувати повноцінний блок із стиральною та сушильною машиною. Техніка аккуратно увійшла в нишу, а над інсталяцією розмістили технічний шафу з гребінками, виконану в тому ж стилі, що й решта меблів.

Для облицювання стін у «мокрій» зоні обрали плитку в нейтральній гаммі, а на інших ділянках використали водостійку фарбу з м'яким рожевим підтоном. Рішення візуально розширює приміщення та створює релаксуючу атмосферу. Колір стіни ідеально поєднується з латунною фурнітурою та дерев'яними деталями.

Центром композиції стала накладна раковина з річкового каменю з виразною текстурою. Вона встановлена на лаконічну тумбу з дерев'яною обробкою — практичну і візуально теплу: сполучення природних матеріалів, тактильних поверхонь та схованої палітри надає відчуття спокою.

Освітлення продумано до мінімального деталі. Підсвічування біля дзеркала та цоколя ванни працює не лише на комфорт: завдяки ньому ванна здається «паруючою», а простір — легшим і глибшим. Прийом робить ванну атмосферною ввечірню, перетворюючи її на місце особистого ритуалу.

Санвузол став продовженням концепції: світлий, приглушений, із м'якими акцентами та теплою графікою. При цьому він залишився повністю функціональним, витриманим і зручним для щоденного використання.