«Сім сестер»: що приховують сталинські висотки

Їх видно майже з будь-якої точки Москви — сім вражаючих будинків із гострими шпильками, які іноземці назвали «сім сестер». Сталинські висотки стали символом післявоєної столиці й досі викликають суміш захоплення, цікавості й легенької жахливості. Хто й чому їх побудував? Що приховується за їх монументальними фасадами? І чому восьму «сестру» так і не возвели? Розбираємо найцікавіші факти й міфи про відомих московських небоскребах.

Чому їх сім і коли їх встигли побудувати

Висотки заснували в один день — 7 вересня 1947 року, коли Москва відзначала своє 800-річчя. За планом радянського керівництва, на кожне століття існування міста припадало по одній висотці. Правда, за початковим планом їх має бути вісім, але проект найвищої 275-метрової башні в Зарядді заморозили після смерті Сталіна.

Дивно уявляти, але грандіозне будівництво почалося всього через два роки після завершення найруйнівнішої в історії війни. Країна лежала у руїнах, люди жили в комунілках і бараках, але партія вирішила: «небоскребам бути».

Будівництво комплексу висоток тривало цілий десятиріччя, з 1947 по 1957 рік. Останньою здали готель «Україна» — вже при Хрущові, який, звісно, скоро заборонив усі «архітектурні надлишки» і почав будувати відомі хрущовки.

Сім «сестер»: від високих до низьких

Головне здання МГУ на Вороб’євих горах (240 м)

Найвища й монументальніша з усіх. За легендою, при її будуванні використовувалися особливі технології заморожування ґрунту, через що під будинком досі знаходяться великі холодильні установки. Ще кажуть, що в деяких приміщеннях університета лічильники Гейгера сходять з ума — якби при будуванні використовували радіоактивні матеріали.

Фото: pinterest.com

Житловий будинок на Котельничій набережній (176 м)

Будинок для радянської еліти, де в різні часи жили Фаїна Раневська, Людмила Зикина, Андрій Вознесенський і багато інших відомостей. Тут навіть є свій кінотеатр — «Ілюзіон», спеціалізується на класиці кінематографа.

Фото: pinterest.com

Будинок МЗС на Смоленській площі (172 м)

Єдина висотка без зірки на шпилі. Це спричинило легенду, згідно з якою Сталін, їдучи мимо вже майже готового будинка з плоскою дахом, раптово запитав: «А де шпилька?». Архітекторам довелось швидко проектувати легку металеву конструкцію, яка не мігла витримати важку зірку.

Фото: pinterest.com

Готель «Україна» (206 м)

Найроскошніший із висоток, з мраморними колонами, хрустальними ліхтарями й мозаїками. На момент відкриття — найвищий готель в Європі. Зараз це п’ятизорядний готель Radisson Collection Hotel, де номер коштує від 15 тисяч рублів за ніч.

Фото: pinterest.com

Житловий будинок на Кудрінській площі (156 м)

Відомий як «Дім авіаторів» — багато квартир призначали для працівників авіаційної промисловості. За слухами, на верхніх поверхах колись розміщувалася апаратура КБВ для спостереження за американським посольством, розташованим неподалік.

Фото: pinterest.com

Будинок біля Червоних воріт (138 м)

Єдина висотка, в яку вбудовано вестибюль метро — станція «Червоні ворота» (зараз «Лермонтівська»). Щоб побудувати будинок на нестабільному ґрунті, будівники застосували хитрість: спеціально нахиляли фундамент, розрахувавши, що під вагою будови він вирівняється. Так і сталося.

Фото: pinterest.com

Готель «Ленінградська» (136 м)

Найнижча, але, можливо, найефортніша з усіх висоток. Відома своєю величезною бронзовою ліхтарем-гірляндою, що спускається через кілька поверхів. Ліхтар навіть потрапив у Книгу рекордів Гіннеса за свої розміри.

Фото: news.booking.com

Архітектура на стероїдах: як влаштовані висотки

Усі висотки побудовані в стилі, який часто називають «сталинським ампіром» — це помпезний мікс із радянської символіки, елементів російського будівництва, готики, барокко й ар-деко. Такий архітектурний коктейль, який мав демонструвати величі СРСР.

Загальні риси всіх висоток:

• Ступінчаста композиція — центральна башня оточена корпусами меншої висоти;

• Шпилі з п’ятикутними зірками (крім МЗС);

• Багатий декор — барельєфи, скульптури, колони;

• Масивні гранітні підставки;

• Розкішні інтер’єри з мрамором, лепниною й бронзою.

По суті, кожна висотка — це цілий місто зі своєю інфраструктурою. У них є все: від пошти й хімчистки до кінотеатрів і ресторанів. У головному будинку МГУ навіть є свій басейн і кіностудія.

Хто їх будував і скільки це коштувало

Офіційно — комсомольці-ентузіасти. Неофіційно — заключені ГУЛАГа й військові підпорядковані німці. Точної статистики немає, але за словами істориків, без примусової праці цей проект майже ніколи не був реалізований у такий термін.

Скільки конкретно грошей витратили на будівництво висоток — досі державна таємниця. За деякими оцінками, вартість лише висотки МГУ у перерахунку на сучасні гроші могла становити понад 200 мільярдів рублів. У післявоєнному руйнуванні це були колосальні кошти.

Таємниці, легенди й міський фольклор

Підземелля й бомбозахисні будинки: Майже під кожною висоткою є підземні рівні. Де-сь це просто технічні приміщення, де-сь — справжні бомбозахисні будинки. Але в народі ходять легенди про цілі підземні міста, секретні лабораторії й тунелі, що ведуть до міфічного Метро-2.

Привиди й містика: Яке старе здання обходиться без історій про привидів? Студенти МГУ розповідають про привидів погиблої дівчини, яка блукає по коридорах спільного життя. У будинку на Котельничій якось можна зустріти привидів відомих мешканців. А у готелі «Ленінградська» постояльці іноді скаржаться на дивні звуки й пересування предметів.

Дивні випадки: У 1953 році під час будування МГУ сталася загадкова ситуація: за одну ніч дубові двері в корпусах змінили своє положення — ті, що відкривалися всередину, стали відкриватися назовні й навпаки. За офіційною версією, це була термінова робота з виконання нових вимог пожежної безпеки. За неофіційною — хтось із високопоставлених чиновників побачив поганий сон і вирішив, що двері потрібно переробити.

Як висотки живуть сьогодні

Незважаючи на вік, усі сім будинків досі функціонують за своїм початковим призначенням. У МГУ вчаться студенти, у МЗС працюють дипломати, у житлових будинках живуть люди, а готелі приймають постояльців.

З технічної точки зору висотки виявилися дуже якісними будівками. Так, їм потрібна регулярна реставрація, але основні конструкції досі в чудовому стані. Наприклад, шпиль МЗС недавно повністю замінили, але сам будинок усе ще кріпкий.

У 2005 році в Москві з’явилася неофіційна «восьма сестра» — житловий комплекс «Тріумф-Палас» висотою 264 метри, побудований у схожому стилі. Але, чесно кажучи, це все одно що порівнювати Ейфелеву башту з її зменшеною копією із Лас-Вегаса.

Маршрут для самостійної екскурсії

Хочете побачити всі висотки за один день? Це реально, хоча й потребує гарної фізичної форми. Ось оптимальний маршрут:

• Почніть з готелю «Ленінградська» біля Комсомольської площі;

• Далі рухайтесь до висотки біля Червоних воріт;

• Відтут — до МЗС на Смоленській;

• Після — до готелю «Україна»;

• Далі — до будинку на Кудрінській площі;

• Далі — до будинку на Котельничій набережній;

• І нарешті — до головного здання МГУ на Вороб’євих горах.

• Весь маршрут займе близько 6–7 годин з урахуванням переміщень на метро й невеликих зупинок для огляду кожного будинку. Краще почати рано вранці, щоб встигнути побачити МГУ на заході сонця — це справжнє враження.

І пам’ятайте: хоча потрапити всередину деяких висоток непросто (особливо у МЗС), у готелі й МГУ можна зайти абсолютно вільно. Не втратіть можливість побачити їх інтер’єри!

Обкладинка: pinterest.com