Дім на Котельничеській набережній

На стрілці Москви-річки і Яузи, наче гігантський корабель, піднімається одна з найвідоміших сталинських висоток — 26-поверховий дім на Котельничеській набережній. Цей велетенський ансамбль, побудований у 1948–1952 роках, став не просто житловим будинком, а справжнім символом епохи, де переплелися імперська розкіш і радянське життя, кар’єрні підйоми і трагічні падіння своїх відомих мешканців.

Головне з статті:

• Дім на Котельничеській набережній був задуманий як місто в місті з власною інфраструктурою;

• У будинку унікальні планування квартир — від скромних «однушок» до розкішних апартаментів із камінами;

• Тут жили відомі актори, режисери, письменники та вчені радянської епохи;

• Сьогодні квартири в цьому будинку — одні з найдорожчих і престижних у Москві;

• Багато інтер'єрів зберегли оригінальні елементи сталинського ампіра.

Місто в місті: унікальна інфраструктура сталинської висотки

Висотка на Котельничеській набережній, створена за проектом архітекторів Д. Н. Чечуліна і А. К. Ростківського, була задумана як автономний мікрорайон, де мешканці могли отримати все необхідне, не полишаючи стін свого будинку.

Всередині комплексу розміщалося все, що потрібно для комфортного життя: продуктовий магазин, прачиська, ательє, пошта, сберкасса, парикмахерська, кінотеатр «Заря» на 472 місця і навіть ресторан. У підвалі знаходилися бомбозахисне укриття та величезний гараж — розкіш за мірками післявоєної Москви.

Цікаво, що в будинку було два типи ліфтів: звичайні — для всіх мешканців, і спеціальні — більш просторі та комфортні, призначені виключно для мешканців «номенклатурних» квартир. Така сегрегація була звичайним явищем у радянській елітній нерухомості.

Особлива гордість будинку — його конструкція. Висотка складається з центральної башні та прилеглих до неї корпусів різної висотності, що утворюють своєрідні «крила». Саме тому з висоти пташиного польоту будинок нагадує готичну літеру «Е» — що деякі історики архітектури пов'язують з першою літерою прізвища Єлизавети (Сталинської), дочери вождя.

Визначення

• Як дворец став станцією: історія Казанського вокзалу
• Головне здіяння МГУ: університет чи небосхил із сюрпризами?
• «Впавший небосхил»: історія одного з найнезвичайніших будинків Москви
• Ажурний дім на Ленінградському проспекті: кружковий легендар московської архітектури

Фото: pinterest.com

Від 30 до 300 квадратів: різноманітні планування для різних шарів еліти

Навпаки поширеного уявлення, в будинку на Котельничеській жили не лише представники вищої номенклатури і зірки радянської культури. Тут також отримували квартири інженери, вчені, військові та передовики виробництва — люди, яких держава вважала достойними елітного житла.

Цей соціальний мікс відобразився і у дивовижному різноманітті планування: в будинку є квартири площею від скромних 30–40 квадратних метрів до розкішних 250–300 квадратних метрів. Найбільші квартири розташовані в центральній башні і мають по 5–7 кімнат із стелами висотою до 3,5 метрів.

«Квартири вищої категорії були справжніми дворцями, — розповідає історик архітектури Марія Нащокіна. — Вони включали простору гостинну, кілька спалень, кабінет, столову, кімнати для прислуги, дві–три ванні кімнати. У деяких навіть передбачалися каміни — дуже рідке явище для радянського життя».

Для обладнання інтер'єрів використовували найкращі матеріали: паркет із дуба та палісандра, мрамор, художня лепнина на стелах, бронзові фурнітури. У найбільш престижних квартирах навіть встановлювали вбудовані книжкові шафи та каміни з мраморними порталами.

Фото: pinterest.com
Фото: pinterest.com

Відомі мешканці: від Фаїни Раневської до Олександра Ширвиндта

Список відомостей, що жили у будинку на Котельничеській, вражає. Тут отримували квартири тих, кого влада вважала «національним майном»: видатні актори, режисери, письменники, вчені.

Однією з найвідоміших мешанок була Фаїна Раневська. Коли акторицю запитали, як їй живеться у висотці, вона з притаманною їй сарказмом відповіла: «Я як клоп, сиджу в щелинах на другому поверсі». Квартира Раневської дійсно була не найбільшою, але її вікна виходили на набережну, відкриваючи чудовий погляд на Кремль.

Серед інших відомих мешканців:

• Поет Константин Симонов;

• Письменник Василь Аксенов;

• Балерина Галина Уланова;

• Актриса Нонна Мордюкова;

• Актор Олександр Ширвиндт;

• Композитор Нікіта Богословський;

• Кінорежисер Григорій Александров і актори Любовь Орлова.

Кожна квартира, особливо та, що належала мистецьким людям, мала свій неповторний характер. Наприклад, квартира Галини Уланової збереглася до наших днів як музей. Тут можна побачити справжню обстановку 1950-х років: меблі, посуд, особисті речі великої балери.

Фото: culture.ru, Фаина Раневская

Мрачні сторінки: не лише розкіш і престиж

Історія будинку знатна не лише щасливими моментами. Тут відбувалися драматичні події, що відображали протиріччя епохи.

У висотці жили не лише улюбленці режиму, а й ті, хто пізніше потрапив у опалу. Відома історія драматурга Олександра Галіча, який після виключення з Союзу письменників був змушенний покинути свою квартиру і емігрувати.

У 1998 році в будинку сталася трагедія: у своїй квартирі була вбито Зоя Федорова, відома радянська акториця. Це злочин до сьогодні окутає таємницею і спричинила багато версій, від побутового конфлікту до політичного замовлення.

Ще одна примітна історія пов'язана з письменником Юрієм Трифоновим. У його новелі «Обмін» описується, як герої мріють перейти з комуналки в «свою окрему житлову площу». Іронічно, що сам автор жив у одному з найпрестижніших висоток країни.

Сучасне життя історичного великана

Сьогодні дім на Котельничеській набережній зберігає статус одного з найпрестижніших адрес Москви. Квартири тут коштують від 30 до 150 мільйонів рублів, залежно від площі та стану.

Багато сьогоднішніх власників бережно ставляться до історичних інтер'єрів. У моду увійшла «бережна реставрація» — коли зберігаються оригінальні елементи сталинського ампіра: лепнина, паркет, двері, але при цьому модернізуються інженерні системи та кухні з ванними кімнатами.

«Ці квартири унікальні, — говорить дизайнер інтер'єрів Єлена Малкова. — Тут чудові пропорції кімнат, високі стелі, якісні матеріали. Ми намагаємося зберегти історичний дух, додаючи сучасні технології. Наприклад, вбудовуємо систему «умний дім», але зберігаємо старинні дверні ручки і розетки — звісно, адаптовані під сучасні стандарти».

Цікаво, що в будинку до сьогодні працює кінотеатр «Заря», правда, тепер його називають «Ілюзіон» і він спеціалізується на показі артхаусу та класики світового кіно. Тут також відкритий музей-квартира Галини Уланової, де проводять екскурсії.

Фото: pinterest.com

Архітектурні та інтер'єрні рішення, актуальні й сьогодні

Що дивно, багато архітектурних та інтер'єрних рішень, реалізованих у будинку на Котельничеській, виглядають актуальними навіть через 70 років.

Просторі прихожі з нишами для зберігання речей, еркери, що збільшують освітлення кімнат, вбудовані шафи, продумана до мелочі система зберігання — все це можна побачити у сучасних дизайн-проектах.

Особливий інтерес представляє організація простору у великих квартирах, де чітко виділялися парадна та приватна зони. Гостьова і столова часто об'єднувалися в єдине простір для прийому гостей, а спальні та кабінети розміщалися в глибині квартири.

«Планування квартир у сталинських висотках було значно функціональніше, ніж прийнято вважати, — пояснює архітектор Павел Герасимов. — Тут не було порожнього простору. Кожен метр використовувався раціонально. Навіть у малих квартирах обов'язково передбачали місця для зберігання книг — у той час це вважалося необхідністю».

Фото: pinterest.com

Висновок: між минулим і майбутнім

Дім на Котельничеській набережній залишається унікальним пам'ятником своєї епохи — часу, коли амбіції держави втілювалися у грандіозних архітектурних проектах. Цей будинок до сьогодні зберігає пам'ять про відомих людей, що жили тут, про їхні судьби, творчі підйоми і драматичні падіння.

Сьогодні, прогулюючись по набережній і дивлячись на величезний силует висотки, важко не задуматися про тих, хто дивився на Москву з цих вікон сьомої десятиліття назад. А всередині цих стін продовжує жити життя — уже інше, сучасне, але все ще пов'язане невидимими нитками з історією великого будинку й країни.

Для цінителів архітектури та історії дім на Котельничеській набережній залишається не просто елітним житлом, а справжньою легендою Москви, втіленням цілої епохи у камені й бетоні. І, несмотря на свій почтений вік, він і надалі вражає й вдячно відчувається як архітекторами, так і простими містянами, нагадуючи про те, що справжня краса неподвійна часу.

Обкладинка: pinterest.com