Головний будинок МГУ: університет чи небосхил із сюрпризами?

Якби будівлі вміли говорити, головний будинок Московського державного університету напевно сказав би: «Подивіться на мене, я — епоха!» Ця колосальна споруда, висяча на Вороб’ївих горах, — не просто університет, а справжня пам’ятка амбіцій і інженерного мистецтва. Побудований у 1949–1953 роках, він став найвищою будівлею в Європі на довгі роки і надалі вражає всіх, хто бачить його вперше. Але що приховане за фасадом цього шедевру сталинського ампіру?

Хто архітектор?

Головний будинок МГУ спроектував Лев Руднев — один із провідних архітекторів сталинської епохи. Але важливо зазначити, що проект був колективною працею: над ним працювали ціла команда архітекторів, інженерів і навіть художників. Руднев керував проектом, але йому допомагали такі майстри, як Сергій Чернишов і Павел Абрасимов.

Спочатку проект будівлі був переданий Борису Іофану, відомому архітектору, який працював над проектом Дворця Совкувів. Але його плани розмістити будівлю на самому краю Вороб’ївих гор викликали серйозні занепокоєння через небезпеку оползней. В результаті керівництво передали Рудневу, і будівлю перемістили на 800 метрів від обриву. Так, це той випадок, коли краще трохи відступити, ніж ризикувати.

Будівля в цифрах і фактах

Головний будинок МГУ — це не просто один корпус, а цілий архітектурний ансамбль. Центральна вежа, венчана 58-метровим шпилом, має 36 поверхів і досягає загальної висоти у 235 метрів. По обидві сторони вежі розташовано два крила, кожне з яких з’єднане з меншими корпусами, утворюючи парадний двір. Всього в комплексі насчитується понад 33 кілометри коридорів і понад 5000 приміщень. Так, у такій будівлі можна легко загубитися навіть з GPS.

Спочатку будівля проектувалася як університетський місто, об'єднуючи все необхідне для життя і навчання. Тут є:

• Аудиторії і лекційні залу, включаючи знамениту аудиторію № 01, здатну вмістити понад 1500 студентів.
• Наукові лабораторії — в них проводилися (і продовжують проводитися) дослідження світового рівня.
• Бібліотека, яка займає кілька поверхів.
• Гуртожитки для студентів і викладачів — близько 6000 людей можуть жити прямо в будинку.
• Столова, яка здатна насичити армію студентів.
• Пошта, аптека, магазини і навіть кінотеатр.

Говорять, що в підземній частині будівлі є бомбозахист і навіть підземні тунелі, що з’єднують корпуси. Офіційно це не підтверджено, але слухи лише підсилюють інтерес.

Унікальні деталі

А тепер трохи цікавих фактів, які роблять цю будівлю особливою:

• Зірка на шпилі. Ця 12-тонна п’ятикутна зірка була встановлена за допомогою складної інженерної техніки. Вона покрита листами золота, а всередині прихована невеличка кімната. Уявіть собі: сидите у зірці на висоті майже 240 метрів — романтика!

• Секретні прикраси. Фасади будівлі прикрашають барельєфи, скульптури та лепнина, що відображають дух часу. Тут можна знайти фігури студентів, працівників, колоси пшениці та молоти — все, що асоціюється з Радянським Союзом.

• Рекорди. До 1990 року головний будинок МГУ був найвищою будівлею в Європі, поки його не обігнав шпиль Мессетурм у Франкфурті. А всередині самої будівлі зберігається інший рекорд — один із найбільших маятників Фуко, що показує обертання Землі.

• Легенди. Є історія, що в центральній башті будівлі якось розміщувалася лабораторія для роботи над секретними проектами. Реальність чи вигадка? На жаль, дізнатися точно вже важко.

Що вдохновило таку величність?

Сталинські висотки, до яких належить головний будинок МГУ, будується не лише як архітектурні об'єкти, а й як ідеологічні маніфести. Кожна з них має повідомити світу: «Ми можемо все!» Головний будинок МГУ став найбільш амбіційним із цих проектів. Тут використовувалися передові технології та матеріали, включаючи бетон, який міг витримати найекстремальніші умови.

Цікаво, що МГУ вдохновило архітекторів інших країн. Наприклад, знаменитий Дворец культури й науки в Варшаві був побудований за зразком нашого університету. Навіть в Китаї можна знайти будівлі, явно вплинені сталинським ампіром.

Чому воно досі важливе?

Сьогодні головний будинок МГУ — це не лише навчальний заклад, а й символ Москви. Він нагадує нам про те, що архітектура — це не лише про естетику, а й про ідею. Цей університет втілює амбіції цілої країни, прагнення до знань і до величі.

Отже, наступного разу, коли ви люблячи дивитиметесь цю монументальну будівлю, подумайте: чи вона не доводить, що великі проекти можливі, навіть якщо здається, що це вище сил людини? А якщо випадково опинитесь всередині, не забудьте взяти карту — або провідника, щоб не заблукати.

Обкладинка: img.gazeta.ru