Дизайнерка Аліна Жучко облаштувала двоповерхову квартиру в будинку типу „Брежнєвка“ для сім’ї з трьома дітьми. Перед нею стояли дві основні задачі: спланувати якомога більше місць для зберігання та додати до початкового планування дві нові кімнати. Замовники хотіли, щоб інтер’єр був світлим із темними, контрастними акцентами.
Це двоповерхова квартира, де другий поверх є мансардним. Під час перепланування до неї додали дві житлові кімнати та приміщення для прання, а в стінах передбачили ніші для додаткового зберігання.
«Основою проекту є не прагнення зробити інтер’єр максимально мінімалістичним чи ефектним, — розповідає дизайнер. — Завдання полягало у тому, щоб знайти невелику кількість сильних архітектурних прийомів та послідовно застосувати їх у всьому просторі: лінія поєднує рівні, чорний колір створює ритм, мармур додає природну графіку, світло підкреслює архітектуру, а округлі форми меблів пом’якшують її суворість. Усе це функціонує в рамках звичайного сімейного життя — із спільними сніданками, розмовами, рухом та щоденними сценаріями».
Проєми оформили широкоформатним керамогранітом, що надало їм вишуканості. У вітальні з’явилися радіусні гіпсові панелі, які пом’якшили графічність чорної лінії.
«Я хотіла створити інтер’єр, який не залежатиме від кількості декоративних елементів. Тому була потрібна одна сильна архітектурна прийом, здатна об’єднати весь простір, — розповідає дизайнерка. — Цим прийомом стала лінія — чорна, графічна, майже намальована. Вона проходить крізь стіни, стелю та сходи, з’єднуючи два рівні квартири».
Кухонний гарнітур виготовлений на замовлення. Він має просторну робочу поверхню та багато місць для зберігання, а техніка вбудована у колони. Біля вікна, навпроти гарнітуру, у ніші розміщена вітрина з красивим підсвічуванням.
Дитяча кімната на першому поверсі вийшла просторною. Її створювали для тринадцятирічної дівчинки, якій, як і багатьом у цьому віці, хотілося рожевої кімнати. Щоб зберегти баланс, взяли за основу біло-сірі тони та лише трохи доповнили їх приглушеним рожевим декором. Вийшов універсальний варіант — з часом його легко можна перетворити на більш строгий.
Окрему зону виділили підвісному кріслу — це була одна з головних вимог власниці кімнати.
Гостьовий туалет на першому поверсі, створений у загальній стилістиці будинку, є дуже невеликим. Завдяки розумному плануванню та переміщенню вхідних дверей у ньому вдалося розмістити всі необхідні зони: душ із нішею під полиці, сантехнічний прилад із місцем для зберігання та умивальник із тумбою.
На мансардному поверсі знаходиться друга дитяча кімната. Тут також сіро-біла основа та декор у фіолетових відтінках. Кімната значно менша, але при цьому зберігає всі ті самі функціональні зони: велике зручне ліжко, простора шафа та робоче місце з полицями для книг.
Системи зберігання, як і вся меблі корпусного типу у проекті, виготовлені на замовлення. У спальні для старших дітей знайшлося місце також для невеликого диванчика для молодшої дитини — його м’яко відокремили легким текстилем.
У ванній кімнаті на другому поверсі розміщена ванна повної величини та простора зона для умивання. Серед складних елементів варто зазначити масивну кутову дверцяту для технічного обслуговування, встановлену майстрами для доступу до лічильників — на ній навіть є освітлювальний пристрій.
За бажанням замовників стиль цієї кімнати трохи відрізняється від решти приміщення: тут обраний керамограніт нестандартного кольору з акцентом, який імітує фактуру натурального ониксу.
